19 серпня православні християни святкують Преображення Господнє. Свято ще називають Яблучний Спас.
Яблучний Спас називають також Спасом на горі. 19 серпня, за 40 днів до розп’яття Христа, Ісус і три його учні (Петро, Іван та Яків) піднялися на гору Фавор. Саме тут Спаситель отримав знак і дізнався, що він помре мученицькою смертю на хресті в ім’я порятунку людей, а пізніше воскресне.
Святкувати Яблучний Спас почали в IV столітті. На горі Фавор відкрили храм, який прославляє Преображення Господнє. Туди люди стали приносити для освячення дари природи – виноград чи яблука.
Що прийнято освячувати
Перший Спас – Медовий або, як його ще називають, Маковея – відзначають 14 серпня. Цього дня в церквах святять мак, воду і квіти. А 19 серпня освячують яблука нового врожаю. Вважалося, що до цього дня їсти їх не можна. Саме тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним, Спасом. Також подекуди несуть до храмів груші, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все – від людини до рослини – повинно бути присвячене Богу як Його творіння.
Свято Преображення є одним із найбільших після Великодня і Різдва. За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені та перетворення природи. Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас – держи рукавиці про запас!»
Стародавні обряди
На Спаса годилося випікати першу хлібину з нового урожаю, ставити на покуті першого снопа та в’язати дідову бороду з останньої частини нескошеного поля.
Зі святом Спаса пов’язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, на ниві ставлять «Спасову бороду» – останнє незжате колосся, яке просто на полі урочисто зав’язують червоною стрічкою і яким приносять у жертву хлібину. Цей обряд має також назву Велесової, або Дідової Бороди.
На Спас поминають померлих. Згідно з давніми віруваннями українців, предки сприяють цвітінню і дозріванню плодів, охороняють ниви, садки і городи… На Яблучний Спас також побутували обряди з водою: свяченою водою окроплювали зорану під озимі культури землю.
В Україні прийнято також плести ритуальні віночки. Один із таких – вінок Спаса – плетуть навесні, як заквітнуть зозулині черевички та яблуні. Додають ще вишневі листочки. Надягають лише на Спаса. До віночка прив’язували відповідні стрічки: посередині – жовтогаряча, далі голубі, сині, жовті, фіолетові – кольори Спаса. Жовтий – колір сонця. Розповідають таку легенду:
«Йшов Спас до Сонця – Ярила – і просив у нього один промінчик весни, щоб освятити ним весняні квіти з дівочого віночка. А Ярило відповідало: «Я тобі дам промінчик мудрості і здоров’я, але мусиш мені принести в долонях дві краплинки голубої водиці (тому й голубі стрічки), зіроньки ночі синьої (сині), радість життя (жовті) та мудрість людську (фіолетові)». Спас дає на те згоду і через три дні все обіцяне приносить Сонцю. А Сонце вручає свій промінь, святить дерева. Торкається кожної гілочки. Яблука. Сливочки…»
Одягали той віночок дитині з трьох років. На Спаса. Давали яблучко та приказували: «Здоровому тілу – здоровий дух!».
Що готували з діда-прадіда
Святковою стравою на Спаса були печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізали, виймали середину з насінням, клали туди мед або цукор і запікали в печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником – киселем зі свіжих груш.
Перед Спасом є два тижні посту – «Спасівка». Існує легенда, що спасівка – це продовження Великого посту. Бог призначив для нього дев’ять тижнів, а святі отці почали просити Господа, аби щось із тим зробив, бо затяжко витримати такий довгий піст. Тоді Бог розділив той піст на дві частини: сім тижнів навесні перед Великоднем і два тижні вкінці літа перед Спасом. Ось чому, за народнім віруванням, у спасівку треба так само постити, як і у Великий піст.
Народні прикмети
Прийшов Спас – бери рукавиці про запас.
Минув Спас – держи кожух про запас.
До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
Як у Спасівку будуть великі вітри, то зима буде з віхолами та лютими морозами.
Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це віщує ранню осінь.
Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде.
Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо спекотно – січень морозяний.
Якщо антонівка вродила – наступного року хліб уродить.
Пройшов Спас – пішло літо від нас.
