Чебрець добре відомий у багатьох країнах. На галявинах у затінку ця рослина цвіте від червня до вересня. Якраз у період повного цвітіння і слід збирати чебрець. Для використання в лікувальних цілях беруть гілочки з листям, квіти. Сушать в затіненому і добре провітрюваному місці.
Допомагає чебрець при багатьох недугах, адже в ньому містяться ефірні масла та цілий спектр корисних речовин – флавоноїди, камедь, жири, дубильні речовини, смоли, різноманітні кислоти, є вітаміни і мікроелементи.
Важливо, що протипоказань у чебрецю небагато. Його не рекомендують при вагітності, а при захворюваннях щитовидної залози, печінки, нирок, виразки шлунку та дванадцятипалої кишки слід проконсультуватися з лікарем.
Препарати готують зі свіжого чебрецю та сушеного. Без попередньої обробки застосовують для лікування ран, шкірних захворювань. На уражені ділянки шкіри накладають подрібнену свіжу траву. У такий же спосіб зменшують набряки, біль і свербіння після укусів комах.
У довідниках з народної медицини можна знайти різні варіанти препаратів з чебрецю. Найбільш поширені – настої, для їх приготування беруть столову ложку сухої трави або 2 ложки свіжої на склянку окропу, настоюють 1-2 години в щільно закритій посудині.
Приймають по 1-2 столовій ложці 3 рази у день до їжі при туберкульозі, бронхіальній астмі, захворюваннях дихальних шляхів, бронхів і легенів, невралгіях, неврозах, безсонні, запаленні нирок і сечового міхура, як сечогінний і загальнозміцнюючий засіб.
Для лікування органів дихання застосовують також інгаляції. Найпростіший варіант – залити чебрець окропом і дихати парою. При нежиті настоєм чебрецю промивають ніс, полощуть ним і хворе горло.
При захворюванні очей настій використовують як краплі. Маслом або екстрактом чебрецю лікують герпес та інші запальні процеси шкіри.
У селах сушене листя і квітки іноді кладуть у подушки. Адже чебрець зменшує головний і суглобовий біль, знімає напругу і сприяє хорошому сну.
У народній медицині чебрець здавна застосовували для лікування алкоголізму, вважається, що завдяки йому виробляється відраза до спиртних напоїв. Для цього настій готують із суміші 5 частин чебрецю і 1-2 частин полину гіркого (5 столових ложок сухої трави на 1 літр окропу). Приймають по столовій ложці 3-4 рази на день до їди не менше двох місяців.
Звісно, вмовити сильну половину на таке нелегко. Лікування можна обгрунтувати профілактикою «чоловічих» захворювань, адже препарати з чебрецем позитивно впливають на статеву функцію. Для лікування і профілактики простатиту ій імпотенції в народній медицині зазвичай використовують настої та масло рослини. Настої п’ють натщесерце, а масло втирають в промежину. Можна застосовувати і ванни з відваром чебрецю.
Тож не полінуйтеся заготовити ароматну траву про запас. Вона допоможе і хвороби вилікувати, і страви зробити апетитними. Як приправу чебрець застосовують до м’ясних, рибних і овочевих страв, для приготування соусів.
