Незважаючи на війну, знецінення національної валюти, кризу в економіці, в Україні збільшилось число мільйонерів. За повідомленням Державної фіскальної служби, дохід понад мільйон гривень за минулий рік задекларували 683 громадян. Цей показник на три відсотки більший від попереднього. У переліку мільйонерів є високопосадовці, депутати, судді. У тому числі, президент Петро Порошенко, глава парламенту Володимир Гройсман, прем’єр Арсеній Яценюк. До речі, разом із Яценюком у нинішньому Кабміні – вісім гривневих мільйонерів. Це – рекордна кількість багатіїв в уряді. В Кабміні Азарова таких було п’ятеро.
Неофіційних мільйонерів, на думку експертів, в Україні більше, ніж офіційних.
Поріг бідності й меню для банкірів
Ще минулого року, до різкого стрибка долара і подорожчання продуктів харчування, послуг, зменшення платні розрив між багатими й бідними у нашій державі був у 5-6 разів більший, ніж у Європі. Якщо в європейських країнах співвідношення доходів найбідніших і найбагатших громадян становило один до шести, то в Україні, за даними ООН, один до 30. Тепер ця цифра зросла. А прожитковий мінімум в Україні перетнув поріг бідності.
До кінця року, підрахували аналітики, третина наших співвітчизників ризикує опинитись за межею бідності. Адже сьогодні мінімальна платня складає 1176 гривень або 50 доларів на місяць. Проте уряд вважає, що це достатній прожитковий мінімум для українців. А саме від цього базового показника нараховують всі основні соціальні виплати, зокрема зарплати й пенсії. Арифметика чиновників далека від реальної арифметики життя. Нікому з багатіїв-урядовців і не снилося, як проіснувати на скромну мінімалку.
За стандартами ООН, до речі, якщо людина витрачає на проживання і харчі менше 150 доларів на місяць, вона живе за порогом бідності.
Слід зазначити, вміст споживчого кошика українця не змінювався уже 14 років. Його сформували ще за радянською методикою. Спроби щось докинути у цей дірявий кошик були, але успіхом не увінчалися. Зате ситі, заможні політики й чиновники під час телевізійних ток-шоу завзято вчили і вчать людей, як жити, економити. Начебто самі виживать на тисячу з хвостиком і пропонують рецепти іншим.
Судячи з меню їдалень для «слуг народу», там вкладуться у будь-який споживчий кошик. Приміром, у їдальні Нацбанку можна пообідати усього за… 10 гривень. Як повідомляє видання «Патріоти України», найдорожча страва для «бідних» банкірів – запечена риба, вартістю у 17 гривень 40 копійок. А найдешевша – гречана каша – за одну гривню 24 копійки. Ціни на салати – від трьох до десяти гривень. М’ясні страви коштують від 7,86 – до 13,03 гривні. Гороховий суп продають за 4,75 гривні, юшку «столичну» за 4,23.
Чи може найкрутіша українська господиня нагодувати чоловіка обідом за десять гривень?
Де ж ті реформи?
Реформи повинні вивести державу з економічної кризи. Відповідно, і з соціальної. Українці чули це від попередніх президентів та урядів. І чують від нинішньої влади. Однак, дивлячись на шалені ціни, хабарництво, непрофесійність деяких посадовців, порожні обіцянки депутатів, падіння рівня життя, народ не розуміє: де ж ті реформи?
Для поступу вітчизняної економіки потрібні інвестиції. Але інвестори не поспішають. І не лише тому, що війна. Україна посіла 49 місце із 60 у рейтингу конкурентоспроможності країн, свідчать дані швейцарського інституту «IMD». Відповідно до оприлюдненої інститутом інформації, непривабливими в Україні є бізнес-клімат, робота регулюючих структур та інфраструктура. А найпривабливішими в українській економіці експерти назвали кваліфікацію і високий рівень освіченості кадрів. На жаль, багато хто з цих освічених кадрів залишили або мають намір залишити рідні терени. Бо не можуть отримувати гідну платню, прогодувати сім’ю, придбати житло. Кожен п’ятий українець хоче емігрувати, свідчать результати опитування, проведеного центром «Соціальний моніторинг» і Українським інститутом соціальних досліджень ім. Яременка.
У державі помітно погіршилася самооцінка матеріального становища населення. 98,6 відсотка наших співвітчизників суттєво відчули зростання цін і тарифів, а 77,5 відсотка констатують зниження рівня доходів. 84,2 відсотка стали менш упевненими у завтрашньому дні. Переважна більшість опитаних нарікає на погіршенні якості харчування. Чимало людей заявляють про затримки зарплат і пенсії, втрату частини заощаджень, труднощі з виплатою кредитів, неможливістю знайти роботу. Де ж ті реформи?
Арсеній Яценюк прогнозує поступове зростання економіки України у наступному році. За його словами, у 2016-у почнеться відновлення внутрішнього виробництва та попиту. І просить українців ставитись з розумінням до складної ситуації.
А чиновники, політики розуміють пересічного українця? Розуміють, що в державі складна ситуація? Відмовляються від хабарів? Популізму? Допомагають армії, сім’ям загиблих? Цікавляться, чи вдови мають чим і за що засіяти городи? Годувати дітей? Чи мають можливість лікуватися поранені вояки? Чи замислюється влада над майбутнім людей, які пройшли війну і втратили здоров’я? Що держава може запропонувати цим чоловікам?
Президент Порошенко також обіцяє українцям «покращення» уже наступного року. Але економічне диво не стається тільки тому, що цього комусь хочеться. Варто зважити: державний борг через девальвацію гривні до кінця року зросте до 94 відсотків ВВП, а сукупний зовнішній борг – до 158 відсотків. Падіння промислового виробництва впало, особливо у регіонах, де проходить АТО. Більшість машинобудівних підприємств до кризи були орієнтовані загалом на російський ринок. Через погіршення відносин між країнами обсяги виробництва їм довелося значно скоротити. Продовжується зростання безробіття. У міжнародному фонді Блейзера прогнозують: число безробітних в Україні у 2015-у може бути найвищим за останні 12 років.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко заявляє: нинішній і наступний рік будуть дуже важкими для держави. У 2016-у вітчизняна економіка сягне дна. Зростання почнеться у 2017-у. А на докризовий рівень Україна може вийти не раніше 2023-го року.
Досвід інших країн, у яких були аналогічні проблеми, свідчить: на відновлення економіки йшло від семи до 10 років. І це за умови, що там проводилися справжні реформи.
Ольга ЧОРНА.
