Майже рік тому світ сколихнула інформація про пандемію. У соцмережах на заклик про допомогу створювались групи волонтерів. Люди збирали кошти на перше необхідне захисне спорядження, апарати ШВЛ, шукали кисневі балони для лікарень. Підвозили медиків на роботу…
Самі ж лікарняні працівники теж були часто незахищеними у боротьбі із страшною недугою. Утім, у перші місяці, коли від COVID-19 штормило лікарняні заклади, інфікованих медичних працівників було менше, ніж тепер. Буває, самі лікарі та медсестри нехтують власною безпекою, забуваючи, що у них значно більше вірусне навантаження і хвороба перебігає важче.
За інформацією МОЗ, в Україні станом на 18 лютого 2021 року коронавірус діагностували у 40 тисяч жителів Тернопільщини, в тому числі майже у трьох тисяч медпрацівників. Розслідуючи випадки захворювань, комісія зробила висновок: чимало заражень відбувалося в побуті, а не під час виконання професійних обов’язків.
- У деяких районах ситуація не була надто критичною, – розповів в.о. начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області Федір Бортняк. – За весь період епідемії станом на 17 лютого цього року на Підволочищині зафіксовано понад півтори тисячі інфікованих. І при тому, від комунального некомерційного підприємства «Скалатська комунальна районна лікарня» Скалатської міськради вже отримано 22 повідомлення про нещасні випадки гострого професійного захворювання серед медперсоналу, більшість яких – із значним запізненням. Для такого невеликого закладу стільки інфікованих працівників – це чимала цифра. Коли спеціалісти Підволочиського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в області перевірили роботу закладу з питань охорони праці та протиепідемічного захисту, то виявили низку недоліків. Відсутні інструкції з охорони праці за видами робіт і за професіями, а медики тут працюють із бактерицидними опромінювачами, з кислотними та їдкими розчинами, не кажучи вже про ризики інфікування. Для персоналу не проводяться щоденні інструктажі, не обліковується і не ведеться фіксація видачі й повернення захисних костюмів та інших засобів протиепідемічного захисту, що також може наразити працівників на небезпеку. Практично, відсутній контроль за дотриманням цих норм з боку керівництві закладу. У світі за незначне порушення інструкцій з безпеки праці не лише сплачують штрафи, а й можуть позбутися посади. Тому скерували головному лікарю подання про порушення законодавства з охорони праці.
І така ситуація у більшості лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я. Чому лише після втручання певних організацій керівники починають швидко вирішувати питання безпеки праці підлеглих, цікавитись інструкціями та положеннями, дотримання яких часто рятує життя?!
Раніше медзаклади не входили до переліку найбільш травмонебезпечних. Та COVID-19 усе змінив: тепер медичні працівники належать до професій найвищої зони ризику. І керівники закладів охорони здоров’я, і самі працівники мали б, щонайменше, дотримуватись елементарних заходів безпеки праці в умовах пандемії. Та бути прикладом для людей, які звертаються за допомогою. Але минуло трохи часу і люди втратили відчуття небезпеки. - Найприкріше, – зауважив Федір Бортняк, – що відома своєю підступністю та наслідками коронавірусна інфекція розноситься світом і нашими теренами надто легко. Ми ще не до кінця уявляємо, з якими ускладненнями доведеться зіткнутися людям після хвороби, навіть після вакцинування та повторних заражень COVID-19, який активно мутує. Тому кожен має чітко усвідомити: його здоров’я – в його ж руках. Особистим дотриманням карантинних вимог можна убезпечити себе від інфікування, потрапляння до лікарні, витрат та втрат.
Як відомо, найвищим моральним авторитетом як у сільських громадах, так і в містах, користуються священники, лікарі та вчителі. Саме тому вдаємося до мудрих слів і допомоги священнослужителів: вас послухають віруючі, ви зможете достукатися до сердець та розуму прихожан. А ваш особистий приклад, шановні медичні працівники та освітяни, стане запорукою відповідального ставлення громадян до себе і тих, хто поруч. Якщо ми будемо насправді свідомими, то побачимо, що поступово хвороба буде спадати.
Ми вже усвідомили, наскільки неоціненним є дар життя і здоров’я. Тому повинні зважати на обставини й ставати сильнішими за них.
Зоряна ЗАМКОВА.
