Богдан Логвиненко – журналіст, промоутер і арт-менеджер, який у свої 25 років побував у 36 країнах світу! Це не були подорожі із зупинками в дорогих готелях, а захоплюючі та доступні всім мандрівки автостопом. Деякий час хлопець жив у Польщі, та вже більше року мешкає в Індонезії. І от він знову приїхав на декілька місяців в Україну, зокрема завітав до Тернополя, щоб розповісти про свої подорожі країнами Південно-Східної Азії. Зокрема Малайзією, Сингапуром та Індонезією.
– Індонезія – це розвинена держава з більш ніж сімнадцяти тисяч островів, – каже Богдан. – Тут проживає кілька націй, а загалом можна почути близко 400 різних мов! Індонезійці сповідують різні релігії, хоча більшість є мусульманами. Для туристів у цій країні багато цікавинок. Наприклад, регіон Тана Тораджа славиться тим, що туди всі їдуть ховати покійників. Сама церемонія дуже дивна. З’їжджається багато гостей, і кожна сім’я має подарувати бика. Інколи дарують навіть сотню тварин, якщо родина знана й заможна. Люди в цьому регіоні не бідують, адже один бик коштує від 5 до 50 тисяч доларів. Похорон триває близько десяти днів, і на третій або четвертий день цих биків забивають. Ще дивніше те, що до похорону тіло покійника повинне рік пролежати у нього в ліжку, і весь цей час туди носять їжу та напої. Хоч для нас це і звучить моторошно, але для місцевих це справжнє свято. Там не відзначають дні народження чи весілля, а от саме на похороні всі веселяться та фотографуються на згадку. До речі, покійників ховають не в землі, а в печерах і скелях.
А от за кулінарними враженнями, каже мандрівник, слід їхати в Сингапур і Малайзію, які вважають столицями їжі Південно-Східної Азії. Там мешкають різні народи – малайці, китайці та індуси. Тож і кухня дуже різноманітна, багата. Харчуючись протягом місяця тричі на день, ви щоразу зможете куштувати щось нове. Проте європейську їжу місцеві готувати не вміють. Якщо ж ви попросите їх зварити чи спекти милий серцю смаколик, такі експерименти можуть закінчитися навіть отруєнням.
Ще одна цікавинка Індонезії – так звані пересувні магазини на мопедах. Чого там тільки не продають – повітряні кульки, канцтовари, живі качки, морозиво… Такий бізнес доволі вигідний, а мопед можна орендувати без проблем, для цього навіть не потрібно мати посвідчення водія. Так само і для автомобілів, головне – вміти кермувати.
– Взагалі, – зауважує Богдан, – індонезійці дуже люблять людей, не схожих на них, тобто з білішою або темнішою шкірою. Тому якщо вирішите завітати в цю країну, будьте готовими до того, що місцеві проситимуть фото з вами на згадку. До туристів вони ставляться дуже привітно і завжди готові допомогти.
Побувавши у багатьох країнах світу, Богдан винайшов свій спосіб мандрувати, яким охоче ділиться з іншими. Кожна країна і навіть кожен регіон, вважає мандрівник, є особливими: люди, релігія, філософія, культура. І щоб пізнати їх, не треба багато грошей, насправді слід тільки понизити планку власного комфорту.
– Подорожі – це активне життя. Різні несподіванки з мандрівниками частіше стаються, ніж з тими, хто засиджується в офісах або жує крекери перед телевізором щодня, – каже хлопець. – Якщо ж ви зважилися на подорож, будьте ближчими до місцевих, намагайтеся вчити їхню мову, зустрічайте незнайомців посмішкою. Ми гості скрізь, де б не перебували. І тоді контакт культур сам вас знайде.
Оля ХОМ’ЯК.
