Тернопільський національний економічний університет уже понад пів століття щороку дає путівку у самостійне професійне життя випускникам численних факультетів університету, які, отримавши ґрунтовні і якісні знання, стали фахівцями вищого ґатунку і гідно несуть у світ горде ймення свого елітного сучасного освітнього закладу!
У ТНЕУ створені належні умови для самовираження, саморозвитку і самоствердження студентської молоді.
Неабияку роль у формуванні особистості студентів університету відіграє, зокрема, навчання у Центрі підготовки офіцерів запасу, де упродовж двох років юнаки і дівчата здобувають знання та практичні навики стосовно стрільби і управління вогнем наземної артилерії, тактичної підготовки механічних підрозділів, вогневої підготовка, захисту від зброї масового ураження, інженерної підготовки, тактико-спеціальної підготовки артилерійських підрозділів…
Днями майже 100 мужніх, відважних, сміливих, наполегливих, креативних і відповідальних студентів Тернопільського національного економічного університету, які два роки тому вирішили поєднати навчання на обраних при вступі факультетах університету із навчанням у Центрі підготовки офіцерів запасу і успішно пройшли військову підготовку за програмою Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, присягнули на Вірність Народу України!
Із важливим кроком у житті випускників Центру підготовки офіцерів запасу привітали командир 44 окремої артилерійської бригади Сергій Миколайович Баранов, перший проректор ТНЕУ Микола Іванович Шинкарик, начальник Центру підготовки офіцерів запасу Володимир Іванович Гукалюк.
Олеся Чайківська і Тарас Старжинський, від імені усіх курсантів Центру підготовки офіцерів запасу ТНЕУ, подякували викладачам, батькам, друзям, які приїхали на свято складання випускниками військової Присяги!
Відтак, старанно карбуючи кожен крок, майбутні офіцери запасу, під маршові мелодії військового духового оркестру, продемонструвавши на плацу належний вишкіл і згуртованість, впевнено і гордо урочистим маршем пройшли перед своїми військовими та цивільними наставниками, серед яких – декани факультетів і директори інститутів, представники адміністрації університету, викладачі, друзі, родичі…
Усі батьки щасливі і горді, що їхні сини і доньки, саме у такий нелегкий для держави час, вирішили стати в ряди захисників України.
Прошу поділитися відчуттями начальника Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Е.С.Кольцова:
– Дякую за вітання! Відчуваю гордість і за себе, і за Олександра, адже мій син закінчив навчання на юридичному факультеті Тернопільського національного економічного університету за освітнім рівнем бакалавр, після дворічного вишколу у Центрі підготовки офіцерів запасу склав військову Присягу та підписав контракт про службу в Збройних Силах України! Також принагідно скажу, що мій син, склавши іспити з напрямку правоохоронна діяльність, вступив до магістратури ЮФ ТНЕУ. Так, він зобов’язався служити у Збройних Силах України, але це буде, мабуть, восени, коли Міністр Оборони України підпише наказ про присвоєння офіцерського звання.
– Статистика – річ уперта! Відтак, керуючись цифрами, скажу коротко: понад 50 відсотків працівників Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області – це випускники ТНЕУ і зокрема ЮФ.
– Навчання у Центрі підготовки офіцерів запасу, а особливо служба у Збройних Силах України – це дисципліна, відчуття ліктя товариша і, звичайно, командний дух; це гордість за себе, за своїх близьких і за Батьківщину, коли відчуваєш, що є потрібним і здатним на вчинок.
До Володимира Лотоцького на Присягу приїхали батьки, щоби розділити з сином радість свята. Мама Олена говорить, не приховуючи сліз:
– Радію, що мій син присягнув на вірність народу України. Вірю, що Володимир, наполегливо поєднавши навчання за обраною спеціальністю із заняттями у Центрі підготовки офіцерів запасу, гідно пройшовши підготовчий вишкіл і зачерпнувши під час навчання військового духу, буде справжнім офіцером. Також відчуваю гордість за сина, бо для мене, як для дружини військового лікаря, підполковника, офіцер – це взірець справжнього чоловіка!
Радість і гордість, що син Артем став офіцером і продовжив династію військових, підписавши контракт зі Збройними Силами України, відчуває батько – прапорщик Андрій Андрієвський, який разом з дружиною Наталею і донечкою Євою приїхав до Тернополя з Рівного, де вони працюють у військовому госпіталі.
– Наш син Артем змалку хотів піти дорогою батька, і його мрія збулася, – каже мама Наталя. – У нас все оточення військове, тому до дисципліни і відповідальності йому не звикати. А військова форма наче підкреслює військову виправку і гарного хлопця чи молодого чоловіка робить ще кращим.
– І я хочу привітати свого старшого брата Артема, – впевнено заявила шестирічна Єва. – Хочу побажати йому щастя, здоров’я, сміливо захищати Україну і мене!
А коли я дізналася, що сім’я Андрієвських місяць тому збільшилася – у липні Артем одружився, ставши на рушничок щастя із медсестрою Марією, захотілося поговорити із молодою дружиною молодого офіцера запасу:
– Я радію за свого чоловіка Артема, якого дуже люблю. Бажаю йому бути мужнім і впевнено йти до своєї мети.
– Коли Бог дасть нам з Артемом дітей, то я хочу, щоби вони були схожі на нас обидвох, бо ми гарно доповнюємо одне одного.
Щасливий батько із букетом квітів – для доньки! Це – директор Лисиченської ЗОШ І-ІІ ст. Підволочиського району Тернопільської області Олег Вербовий, який з усією своєю великою і дружною сім’єю приїхав на Присягу до доньки Оксани.
– Донька ще зі школи займалася спортом, легкою атлетикою і має вагомі досягнення. Планувала здобути фах поліцейського…
Але доля розпорядилася так, що Оксана стала студенткою ТНЕУ, де після 2 курсу на факультеті комп’ютерних інформаційних технологій, опановуючи фах з економічної кібернетики, зуміла поєднати навчання й у Центрі підготовки офіцерів запасу, який закінчила на відмінно.
Ми дуже-дуже пишаємося нашою Оксаною, бажаємо їй успіхів на життєвому шляху і здійснення мрій, – сказав Олег Іванович Вербовий.
Людмила Пелешок стояла, пригортаючи до грудей червону троянду, яку подарував їй син Павло, запрошуючи до танцю, і почувалася дуже щасливою та була гордою з того, що її син уже вдруге склав Присягу на Вірність Українському Народу, адже вперше присягав, поступивши на службу в поліцію. Найбільше мама Людмила хоче, щоби її син Павло був щасливим та успішним у житті, і мріє, щоби все задумане ним збулося!
Руслан Пасічник у Тернопільському національному економічному університеті на факультеті фінансів вивчав фінанси в митних органах на бакалавраті і продовжить у магістратурі. Бажання служити в Збройних Силах України привело його на навчання у Центр підготовки офіцерів запасу, яке він успішно закінчив. Радість свята Присяги на Вірність Українському Народу приїхали розділити із ним батько Олександр, мама Наталя і сестра Зоряна, які побажали Русланові щасливої долі, успішного вибору життєвої стежини і миру та спокою в Україні.
Офіцери запасу Збройних Сил України разом зі своїми наставниками, командирами, викладачами фотографувались – на згадку…
А під калиною свого офіцера чекала красива дівчина – бакалавр ЮФ за спеціальністю соціальна робота Аліна Клімова, яка успішно склала іспити до магістратури ТНЕУ.
– Свого судженого, з яким дружимо із самого першого курсу…
– Дякую за вітання. Так, чотири роки тому ми з Юрієм познайомилися і усі чотири роки не розлучалися. А сьогодні я прийшла до нього на свято, адже мій Юрій Репета, разом з іншими курсантами, склав Присягу на Вірність Українському Народу, і тепер він – правознавець зі званням офіцера запасу!
Усі курсанти ЮФ ТНЕУ, присягнувши на Вірність Народу України, почувалися прекрасно – щасливо і піднесено! Поспілкувавшись з молодими офіцерами запасу, дізналася, що чимало з них планують надалі служити у Збройних Силах України. Серед бажаючих – студент факультету економіки та управління ТНЕУ Богдан Паранюк:
– Коли дізнався, що у Тернопільському національному економічному університеті можна отримати фах економіста і військове звання офіцера, то інших варіантів при вступі навіть не розглядав, адже я народився у сім’ї військових і виріс військовому містечку Старокостянтинів Хмельницької області, з дитинства мріяв про кар’єру військового, щоби продовжити родинні традиції…
– Так точно. Дякую.
Начальник Центру підготовки офіцерів запасу, полковник Володимир Гукалюк, побажавши усім успіхів, подякував курсантам за службу і знайшов вільну хвилинку для «Університетської думки»:
– Центр підготовки офіцерів запасу має чимало завдань, серед яких двома першими пунктами прописано виконання замовлення на підготовку військових фахівців для проходження військової служби за контрактом у чисельності та за спеціальностями (спеціалізаціями), що визначаються спільними наказами Міністра оборони та Міністра освіти і науки України; організація та проведення фахових вступних випробувань студентів, які бажають навчатися у вищому навчальному закладі за спеціальностями підготовки військових фахівців, з обов’язковим залученням до складу приймальної комісії представників військового навчального підрозділу…
– Всі бажаючі, а їх було майже 100, які навчалися у Центрі підготовки офіцерів запасу, успішно склали випускний іспит і будуть атестовані на присвоєння військового звання молодший лейтенант запасу, сьогодні склали Присягу на Вірність Українському Народу.
– Так, кількість дівчат збільшується… Хочу сказати, і це дуже важливо, що курсанти, які навчаються у Центрі підготовки офіцерів запасу, з кожним роком все відповідальніше ставляться не тільки до нашого навчання, а й до навчання у базовому університеті… І це тішить, адже молоді люди більше задумуються над своєю долею, над своїм майбутнім.
– Потреба бути офіцером – завжди була престижною, і сьогодні для професійної кар’єри є немаловажним звання офіцера.
– Вступити до Центру підготовки офіцерів запасу ТНЕУ можна згідно з Правилами проведення конкурсного відбору громадян України для проходження військової підготовки за програмою офіцерів запасу до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
…Свято закінчилося. Колективне фото на згадку увічнило важливі миті у студентів Тернопільського національного економічного університету.
Ще декілька хвилин перед цим людний плац військової частини спорожнів. Юні офіцери запасу, в оточенні найдорожчих їм людей, йшли у нове життя… Сонце з небесної блакиті щедро дарувало усім своє липневе тепло, а понад вимиті щедрим ранковим дощем асфальтовані доріжки привітно всміхалися барвисті чорнобривці до мужніх, відважних, сміливих, наполегливих, креативних і відповідальних студентів Тернопільського національного економічного університету, які свідомо присягнули на Вірність Народу України. І в цю благословенну мить мені уявилося, що до України прийшов Мир. Дай, Боже, усім синам і донькам мирної України щасливої долі і благослови, щоби, як наголосив у своєму вітальному слові М. І. Шинкарик, зброя в руках військових знаходилася лише в тренувальних цілях. Слава Україні і її вірним синам і донькам!
