Підземний музей, найстаріший камін і 88 сходинок до неба: один з найдавніших храмів Тернополя відкриває таємниці міста (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Священики очистили давні підземелля й облаштували оглядовий майданчик на вежі храму. Відчути атмосферу старого міста тепер запрошують усіх охочих.

– Підземелля церкви були в жахливому стані, там було дуже багато землі й сміття. Пролізти всередину можна було тільки на колінах і ліктях, по-пластунськи, – розповідає отець Орест Павліський, настоятель Архикатедрального собору Тернополя.

Розташована в центрі міста катедра привертає увагу не лише вірян, а й туристів. Люди охоче фотографуються на фоні красивого давнього храму й заходять помолитися.

Тепер всі охочі можуть побачити і таємну частину катедри – підземну, а також піднятися на її верхівку, звідки Тернопіль – як на долоні.

Німці зробили з крипти госпіталь

Півтора роки тому отець Орест із небайдужими тернополянами взявся розчищу вати залишки сміття під долівкою у боковій частині церкви. Як виявилося, на глибині близько 5-ти метрів містилося просторе приміщення. Після будівництва храму, а зведений він у 1749-1779 роках, тут була крипта або, як її ще називають, нижня церква.

Під час Другої світової війни підземелля використовували як госпіталь – німці розміщували в тайниках своїх поранених солдатів. Згодом, за радянських атеїстичних часів, приміщення наповнилося мотлохом. Коли священики взялися за підземелля, для їх очищення знадобилося аж півтора роки.

– У великих середньовічних храмам у Західній Європі часто облаштовували крипти. Це підземне склепінчасте приміщення під церквою, – розповідає отець Віталій Козак, синкел Тернопільсько-Зборівської архиєпархії. – В Архикатедральному соборі таке приміщення довший час було зачинене і його не використовували.

Чи були поховання?

За словами священиків, зазвичай у криптах проводили поховання. Чи були вони в тернопільській катедрі – невідомо. Отці схиляються до думки, що таких поховань не було, принаймні, їх не знайшли. Пояснюють це тим, що храм часто змінював власників, які не встигали у ньому “вкорінитися”.

– Отці-домінікацні, для яких збудували церкву, довго тут не пробули і в 30-х роках 19 століття вже змушені були поступитися храмом на користь єзуїтів, потім прийшло парафіяльне духовенство, – розповідає отець Віталій. – Взагалі, церква завжди була тісно пов’язана із життям міста. Наприклад, на стінах катедри і зараз видно сліди руйнування від військових бомбардувань. Перший обстріл храму був ще в часи Першої світової. У 1939 році був другий, вже з бойової артилерії. А найбільш масове бомбардування було наприкінці Другої світової, в 1944 році.

Припускають, що крім сакрального, крипта мала й практичне значення – вона укріплювала храм. У 18-му столітті він був розташований на пагорбі. Фактично, за церквою місто закінчувалося – далі починалися схили й передмістя. Щоб цей пагорб не сунувся під вагою церкви, його укріплювали. Служити цьому, кажуть священики, мали й підземелля з міцними й широкими стінами.

– Це зараз місто таке високе, – пояснює отець Віталій. – Річ у тім, що коли під час воєнних бомбардувань лишилося сміття, його розгорнули – й місто піднялося довкіл храму, виросло. Катедра ж лишилася на тій відмітці, де була побудована.

Визирнути з церковної вежі

Всередині крипти однакова температура в кожну пору року – близько 12 градусів тепла. Священики вирішили облаштувати у ній музей. На старезних кам’яних стінах можна побачити стенди з інформацією про старий Тернопіль.

Зруйновані та втрачені пам’ятки та люди, які створили місто, давні фотографії – про все це розкажуть і покажуть на екскурсії підземеллями, куди тепер зможуть потрапити всі охочі. Зібрані тут і унікальні спогади про три громади, які з часів заснування й ще до Другої світової війни були у місті – українську, польську та єврейську.

– Відкриття музею – це один з кроків, що ми робимо для повної реставрації нашого храму, – розповідає отець Орест. – Ми хочемо повернути його старий вигляд і найближчим часом очікуємо на отримання паспорту фасаду – документу, який покаже, як виглядатиме собор у кінцевому результаті.

Однією з частин таких робіт є відновлення оглядового майданчика на катедрі. Зараз майстри завершують роботи. Проте, вже тепер можна, подолавши вгору 88 крутих сходинок, затиснутих між стінами, визирнути з церковної вежі. Там, з висоти близько 22 метрів, на всі чотири сторони світу відкривається вид середмістя Тернополя.

Вітання з минулих століть

Священики розповідають, що під час реставраційних робіт у катедрі були й інші знахідки. Приміром – старий камін у захристі. Він був замурований, коли ж розібрали кладку, виявилося, що віднайшли найстаріший камін у Тернополі.

– Цікаво, що він добре зберігся, – розповідає отець Орест. – На жаль, якихось особливих знахідок у ньому не було. Щоправда, один з електриків зайшов всередину, оскільки камін висотою з людський ріст, і побачив нішу, а в ній – згорток, обмотаний старим папером. Ми всі завмерли, але коли розгорнули, побачили, що там всього лише цегла. Можливо, це такий жарт чи вітання з минулого.

Як потрапити на екскурсію?

Охочим спуститися у музей, піднятися на оглядовий майданчик і побачити інші родзинки храму потрібно попередньо звернутися в катедру або ж завітати до туристично-інформаційного центру Тернополя за адресою вул. Грушевського, 2. Також зареєструватися на екскурсію можна за номером телефону +38 (098) 052-07-20.

Туристичні об’єкти будуть відкриті постійно, але екскурсії проводитимуть тільки у час, коли не буде богослужінь. Вартість квитка для дорослих – 30 гривень, для дітей до 12 років і студентів – 15 гривень, для людей з особливими потребами – вхід безкоштовний.

Тернопільські школи отримали безкоштовні абонементи на відвідування музею та оглядового майданчика. За бажання педагогів і учнів у крипті, кажуть священики, можна проводити уроки історії міста.