“Занурюватися у Йордан потрібно з головою, інакше з такою ж користю можете просто постояти на березі. Тільки купайтеся обережно, бо вийдете з води вже в Ізраїлі”, – каже Ісам, наш гід у Йорданії.
Біблійною річкою проходить кордон між двома країнами. З одного боку – Йорданія, з іншого – вже Ізраїль. При цьому ширина водойми – всього лише метрів десять.
Ще недавно паломники і туристи, які мріяли побувати на місці хрещення Ісуса Христа, знали, що їм потрібно їхати в Ізраїль. Однак в останні роки вчені та археологи переконливо заявляють: місце, де, згідно з біблійним переказом, Ісус увійшов у води річки Йордан, розташоване на території сучасної Йорданії.
Наприкінці листопада група українських журналістів здійснила прес-тур по цій країні. Поїздку організував Український журналістський фонд за сприяння управління туризму Йорданії та туристичної компанії Tyche Tours.
Де тече свята вода?
Раніше прийнято було вважати, що місце хрещення Ісуса розташоване на західному березі річки Йордан, на території Ізраїлю. Але з 1967 року, після війни, ця ділянка була закрита. Для паломників в 1981 році Ізраїль виділив територію в місці, де Йордан витікає з Тиверіадського озера. Там і був побудований комплекс, який отримав назву “Ярденіт”. Ця територія, зрозуміло, не була історичним місцем хрещення Ісуса Христа, але цілком справлялася зі своєю символічною функцією і була єдиним місцем, що забезпечувало вільний доступ до річки.
У 1996 році, в результаті археологічних розкопок уздовж східного берега Йордану, міжнародна група вчених виявила, як нині прийнято вважати, справжнє місце хрещення Ісуса. Розташоване воно в Йорданії, в селищі Ваді-ель-Харар (арабською – “Дзюркотлива вода”). Як виявилося, це на сорок метрів на схід від нинішнього Йордану. За дві тисячі років річка істотно змінила русло і відступила від місця хрещення.
Один із найдавніших доказів, який вказує, що саме тут хрестили Ісуса, – мозаїчна карта стародавньої Палестини VI століття. Знайшли її в церкві святого Георгія, в йорданському місті Мадаба. Кажуть, саме за допомогою цієї карти вчені виявили незаперечне місце хрещення – квадратну мармурову основу грецької колони, на вершині якої був хрест. Саме вона згадувалася як місце хрещення Христа в записах паломників часів Візантійської імперії. Також вчені знайшли сходи, що ведуть до води. Дослідники вважають, що на цих щаблях Ісус залишав одяг перед таїнством хрещення.
Сьогодні ця територія огороджена й закрита для купання. У зимовий час тут збирається трохи води, але до літа озерце висихає. Поруч зі священним місцем розташовані залишки древнього храму – можливо, однієї з перших християнських церков.
Дорога до місця хрещення
Для того, щоб потрапити на заповітну територію, спочатку потрібно придбати вхідний квиток і минути пропускний пункт. Відразу ж за цим входом ховається затишна стежка, оснащена добротним дерев’яним навісом, який надійно вкриває подорожніх від палючого сонця. А вздовж стежки росте яскрава зелень.
До комплексу, який прийнято вважати місцем хрещення Ісуса, потрібно пройти кілька сотень метрів по звивистих доріжках. А далі вузька стежка вздовж древнього русла веде до сучасного Йордану. Саме тут розташована купальня для всіх охочих зануритися в річку.
У церковних текстах нерідко вживаються такі звороти, як “води Йорданські”, “велика ріка Йордан”. Яке ж здивування при зустрічі зі справжнім Йорданом! Річка, як і Мертве море, в яке вона впадає, поступово висихає, тому рівень води падає. Дві країни – Ізраїль і Йорданія – витрачають її на потреби населення, якого стає більше, на зрошення цих пустельних, спалюваних сонцем земель.
Від величної біблійної річки залишилася вузька стрічка води. Здалеку вона має коричневий колір і виглядає каламутною через швидку течію, яка розмиває глину і несе мул. Але якщо набрати воду в пляшку і дати трохи постояти, домішки осідають і вода стає прозорою.
Ритуальна купіль
Занурення в Йордан знаменує собою таїнство хрещення. Організовані групи прочан читають спеціальні молитви на повторення хресних обітниць. Неординарність такої події підкреслюється спеціальним одягом: люди вбираються в довгі білі сорочки, часто прикрашені зображенням Ісусового хрещення. Знімають їх у роздягальнях відразу після виходу з річки.
Сорочки не перуть, а просто висушують і забирають додому як один з головних сувенірів Святої Землі. Не тільки на пам’ять. Вважається, що цей одяг може допомагати під час хвороб, сприяти молитві в момент душевного сум’яття і заспокоювати під час життєвої кризи.
Сорочки можна купити в сувенірній крамниці біля купальні. Коштують вони близько 20 доларів за кожну.
Дорогою до Йордану сьогодні можна побачити табори біженців з Сирії. Військові зіткнення, авіаудари, теракти дійсно відбуваються зовсім поруч, але не тут. Про них у мирній Йорданії нагадують лише білі намети вздовж шляхів, які розгортають, щоб приймати тих, хто шукає порятунку від війни.
Оскільки по річці Йордан проходить кордон між двома державами, паломникам доводиться занурюватися у воду під пильним наглядом солдатів з автоматами. Вода у річці доволі холодна, і під час занурення перехоплює подих. Якщо відплисти надто далеко від одного берега, то справді можна потрапити в іншу державу. Тож усіх, хто планує здійснити омовіння, попереджають, щоб вони не перетнули невидиму лінію у воді.
З боку Ізраїлю в Йордан теж сходять охочі зануритися в священну купіль. Вочевидь, в екскурсоводів на протилежному березі є не менш вагомі аргументи на підтримку своєї версії про хрещення Ісуса. Напевно, вони теж показують візантійські руїни і цитують стародавніх паломників.
Зцілення від недуг
За традицією, необхідно сім разів зануритися, тому що саме так заповідав старозавітний пророк Єлисей командувачу сирійського війська, який страждав на проказу. Коли хворий виконав настанову пророка, то одужав, як стверджує Біблія. Так і тепер люди шукають в повторенні цього ритуалу зцілення від своїх недуг.
А на свято Богоявлення на берегах Йордану збираються натовпи християн. Архієреї здійснюють чин освячення води, а в небо традиційно випускають білих голубів – в пам’ять про євангельську оповідь, в якій ідеться про сходження у вигляді голуба Святого Духа на Ісуса Христа.
