Ірина Цегляк живе в селі Кривчики на Збаражчині, виховує з чоловіком двох маленьких діток. А вільний час, якого у молодої мами небагато, присвячує незвичайному хобі – виготовленню прикрас із полімерної глини. У тендітних руках майстрині розквітають унікальні композиції. Маки й волошки, трояндочки та соняхи, наче живі, слугують чудовими елементами для оригінальних кольє, перснів… Є в Іри і «смачні» прикраси – сережки-вишеньки, підвіски у вигляді суничок і ожини, здається, щойно з саду!
Між глиною та сім’єю
Майстриня переконує, що полімерна глина, яка нагадує пластилін, дозволяє безкінечно фантазувати з формами та кольорами. Однак зусиль така робота потребує багато.
– Мені всіляко допомагає чоловік. Привозить з-за кордону матеріал, фурнітуру, – розповідає Іра.
Полімерною глиною вона зацікавилася після телепередачі. Перший виріб – ягідки – вдалися майже одразу. Це вселило впевненість. Та й допомога подруги, котра давно займається цим мистецтвом, не завадила.
Своє хобі Ірина вдало поєднує з турботою про сім’ю. Вироби на міцність «перевіряє» її однорічна донечка, яка залюбки грається маминими рукотворами.
У кожній прикрасі – енергія майстра
За освітою Ірина – педагог, «підкорювати» глину вчилася сама на різноманітних майстер-класах. Як у кожній справі, вважає вона, головне – вірити в себе, і тоді все вдасться.
У свої прикраси майстриня вкладає душу і працює лише з гарним настроєм. Немає виробу, схожого на інший, бо щоразу виникає новий образ, нова ідея.
– Унікальною глину робить майстер завдяки своєму внутрішньому світові. Адже вкладає туди свою думку, уяву, зрештою, душу. Таким чином річ наповнюється енергією людини, котра виготовила її, – каже жінка.
І справді, роботу майстрині цінують, бо приваблює людей позитив, що випромінюють рукотвори.
Улюбленена техніка жінки – накладання різнокольорових шарів глини та їхнє зрізування. Так утворюється красива мозаїка. Однак вона потребує ювелірної точності та великої концентрації уваги. І хоч майстриня скромно розповідає, що є лише аматором, її вироби вбирають очі та кидають зерно сумніву в сказані слова.
– Глина має відчувати любов та тепло. За такі почуття вона відплатить вам сторицею, – усміхається Ірина.
«Як зліпиш, так і носитимеш…»
Багатьох цікавить, як народжуються такі граціозні та витончені прикраси з безформного шматка глини. Майстриня охоче ділиться секретами.
– Перший етап – найважливіший, – зауважує Ірина. – Бо як зліпиш, так і носитимеш. Далі прикрасу запікають у духовці при температурі 130 градусів. Це називається полімеризацією. Після цього виріб слід охолодити, це зробить його міцнішим.
Ще один важливий нюанс – шліфування. Під час цієї процедури зникають сліди від пальців, яких особливо багато у початківців. Важливо також обезжирити виріб. На допомогу приходить ацетон або спирт. Змоченим у рідині папером промокають кілька разів вироби, а після цього – покривають перевіреним часом і досвідом лаком для нігтів. Він має бути безколірним, матовим або глянцевим, залежно від оздоби.
Усі деталі збирають докупи. Якщо це кольє, Ірина нанизує його на ювелірний тросик – так виріб довго тішитиме красою.
Кілька порад початківцям
З розповіді здається, що все просто: зліпив, запік, зібрав… Але насправді все значно складніше. Тим, хто робить перші кроки, Ірина радить запастися терпінням і… глиною.
– Спершу придбайте недорогу глину, адже поки «наб’єте руку», витратите чимало матеріалу, – розповідає майстриня. – Якщо не все вдається, не поспішайте впадати у відчай.
Важливо добре розім’яти глину перед ліпленням. Іноді це може тривати 20-25 хвилин. Потрібно, щоб все повітря вийшло звідти. Інакше прикраса розсиплеться при запіканні.
– Глина чує тепло рук, реагує на нього. Тому, щоб вона краще «піддавалась», розімніть її добре, віддайте частинку своєї любові, – радить Ірина.
До речі, для роботи з глиною підійде не кожен одяг.
– Ангорові кофти інше вбрання, де є ворсинки, можете відкласти, с – продовжує жінка. – Глина притягує їх. А ще слід уникати пилу – він може попсувати вигляд виробу.
Всім, хто бажає увійти у фантастичний світ полімерної глини, Ірина Цегляк бажає завзяття, терпіння та віри в себе. Сама ж майстриня не збирається зупинятися на досягнутому. В її планах – виготовлення прикрас із глини з використанням дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння.
Віра ХОМ’ЯК.
