29 червня – день пам’яті святих верховних апостолів Петра й Павла. Ці двоє апостолів були відданими учнями Ісуса і продовжували проповідувати християнство після його вознесіння на небеса.
Свято Петра і Павла відзначається приблизно з 4 століття.
Апостол Петро в християнстві вважається охоронцем ключів від раю, а також автором двох книг Нового Заповіту. До знайомства з Ісусом він був звичайним рибалкою, а потім став його найближчим учнем.
Апостол Павло офіційно не входить до числа 12 найближчих учнів Христа, але зробив великий внесок у проповідування християнства. Спочатку він був гонителем віруючих, але потім розкаявся і написав кілька християнських послань.
Петра і Павла стратили за віру в один день – 29 червня. Апостола Петра розіп’яли на хресті, як Ісуса, а Павла обезголовили.
Українці традиційно у це свято відвідують богослужіння. А також колись прибирали перший сніп сіна на полі. Зерно з нього освячували в церкві, навіть якщо воно ще не дозріло.
Традиційною українською стравою на Петра і Павла є мандрики – пісочні коржі з начинкою. Згідно з легендою, таку їжу брали з собою апостоли під час довгих мандрівок світом.
Заборони на Петра і Павла такі ж, як і в інші церковні свята. У це свято не можна: сваритися, підвищувати голос, кричати на інших людей; мстити і заздрити; зловживати алкоголем; відмовляти в допомозі та підтримці; неохайно виглядати, носити брудний і зношений одяг.
Цього дня слід поводитися добре і робити гарні вчинки. Наші предки вірили, що апостол Петро спостерігає за людьми з небес і вирішує, кого впустити до раю.