11 лютого в тернопільському кінотеатрі «Злата» відбувся допрем’єрний показ документальної стрічки про героїчну оборону Донецького аеропорту, про «кіборгів», як їх за неймовірну стійкість та незламність назвали самі вороги. Фільм «Трохи нижче неба» – без постановочних сцен, з реальним кадрами з війни, зі спогадами тих, хто є живим свідком тих подій.
Чотири герої-кіборги з Тернопільщини (Володимир Трух з с. Жабинці Гусятинського, Іван Вітишин з с. Велика Лука Тернопільського, В’ячеслав Мельник з с. Білокриниця Кременецького, Ігор Римар із с. Трибухівці Бучацького районів) тримали оборону летовища в Донецьку і там віддали своє життя. І чотири їхні трагічні історії розказано у фільмі.
Автор ідеї та продюсер стрічки – доброволець та військовий журналіст Михайло Ухман з Підгаєччини, співпродюсер – доброволець-тернополянин Сергій Коновал, режисер – Руслан Горовий з Києва.
Разом з побратимом Сергієм Коновалом та однодумцями ми захотіли увіковічнити пам’ять загиблих Героїв, розповісти їхні історії життя та смерті, донести та нагадати людям, що ми у вічному боргу перед ними, – розповів Михайло Ухман. – Про це має знати і пам’ятати вся Україна. У перервах, коли не воювали, ми спілкувалися з родичами, побратимами, очевидцями та друзями, збирали необхідну інформацію, відео, фото з родинних архівів, щоб показати та розказати, як все було.
Сергій Коновал в свою чергу повідомив, що чимало відзнятого матеріалу залишилося поза кадром.
- Якби показати все, то фільм тривав би майже 40 годин, – сказав він.
На показі стрічки були присутні представники органів влади, ветерани, військові, волонтери, небайдужі громадяни, а також рідні, матері загиблих, які отримали квіти та слова шани та подяки за синів-Героїв.
Режисер Руслан Горовий закликав низько вклонитися всім тим, хто воював і воює, рідним і матерям загиблих бійців.
- Оскільки їх нема, значить хтось із нас на своєму місці щось недоробив. Тому ми в боргу перед усіма ними і маємо робити так, щоб пам’ять про них жила довго. Після нас, як мінімум. Фільми, схожі на цей, – потрібні. Вони – краплини в морі пам’яті, – зазначив режисер.
За словами Ольги Трух, матері одного із загиблих, те, що пам’ять про синів живе, для материнського серця є найважливішим.
Своїми переживаннями поділився колишній полонений кіборг Ярослав Гавянець із Чортківщини. Він також зіграв на гітарі патріотичну пісню.
- Фільм сильний і важкий, бо така важка правда нашого життя, російсько-української війни. І її треба знати. Важко зараз навіть вимовляти слова. Але тиша, яка запанувала в залі одразу після перегляду, була насправді багатослівна, – поділилась враженнями Ірина Скасків, головний спеціаліст Відділу у справах ветеранів у Тернопільській області. – Від імені усіх небайдужих хочеться висловити вдячність авторам та всім причетним до створення та показу цього фільму. Такого потрібного і важливого, – додала вона.
А письменник Олександр Вільчинський, викладач ТНПУ, який також свого часу був добровольцем сучасної російсько-української війни, поділився враженнями від картини на своїй фейсбук-сторінці: «Це фільм-пам’ять, фільм-реквієм, де без пафосу та патетики показано війну, якою вона є. Це сьогодні також і нагадування, що війна триває».
Треба зазначити, що стрічка з’явилась виключно за пожертви небайдужих українців. Її побачили вже у Києві, Луцьку, Рівному, планують показати в інших містах України. Згодом також її транслюватимуть на українських телеканалах, про що ведуться необхідні перемовини.
