Щорічно в Україні розкрадається з держбюджету близько 20 відсотків ВВП. Чиновники різних рангів прикладаються до бюджетного пирога, аби вкусити, якщо не шмат, то, хоча б шматочок. Суспільство сподівалося, що після Революції гідності злодійства й корупції стане значно менше. Однак, як стверджують експерти, крали за Януковича, крадуть і тепер. Нахабно і у великих розмірах. Прикриваються війною і, традиційно, високими зв’язками та недосконалими законами.
«Економічні дива» по-українськи
Україна отримала президента-олігарха і прем’єра-мільйонера. Була надія, що політики-бізнесмени зможуть посприяти економічному поступу держави. Але ні Порошенко, ні Яценюк, схоже, не мають шансу увійти в історію, як творці українського економічного дива.
Держава повинна заробляти. Урядовцям слід мізкувати, яким чином використати внутрішній потенціал, а не лише позичати мільярди. Проте будь-яких новаторських, сміливих проектів не спостерігається. Натомість, як свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, майже 64 відсотки українців вважають, що протягом найближчого року економічна ситуація в країні погіршиться. Пересічні громадян міркують, яким чином, отримуючи мінімум, платити за максимумом. Зате «слуги народу» не відчувають матеріального дискомфорту від соціально-економічних проблем.
Наприклад, прибутки і вартість ключових українських активів президента Петра Порошенка невпинно зростають. Зокрема, київська фабрика «Рошен» за минулий рік збільшила прибуток у дев’ять разів. Відповідне повідомлення міститься у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку. Торік відкрилося 19 фірмових «рошенівських» магазинів. Продукція «Рошен» уже почала завойовувати ринок Японії. У шоколадному королівстві президента мир, благодать і процвітання…
Більш, ніж удвічі, наростив статутний капітал за останній рік і «Міжнародний інвестиційний банк», який, за його ж інформацією, належить Ігорю Кононенкові, Петру Порошенкові та батькові президента Олексію. За повідомленням голови НБУ Валерії Гонтарєвої, найімовірніше, статутний капітал банку зріс завдяки тому, що зберігав більшість своїх коштів у іноземній валюті, яка значно подорожчала у гривневому вимірі.
А журнал «Forbes Україна» склав новий рейтинг 100 найбагатших людей країни. Петро Порошенко – на восьмому місці із $750 мільйонами.
Керівник Нацбанку Гонтарєва торік заробила 26,3 мільйона гривень. Про це йдеться у її декларації, опублікованій на сайті НБУ. Зокрема, зарплата Гонтарєвої склала 1,5 млн. грн., дохід від продажу цінних паперів та корпоративних прав – 24,3 млн. грн. Члени сім’ї отримали 3,1 млн. грн. Їздить керівник НБУ на нових «Porsche-Panamera» i «Cayenne». Члени родини мають «Toyota Land Cruiser Prado» та «Porsche Cayenne».
Голова Верховної Ради Володимир Гройсман заробив мирулоріч 1 млн. 571 тис. 471 грн., члени його родини – 1 млн. 447 тис., йдеться в оприлюдненій на сайті парламенту декларації про доходи політика. Найбільшу частину доходу спікер отримав завдяки тому, що здавав у оренду майно. Гройсман володіє двома житловими будинками площею 534 кв.м і 461 кв.м і чотирма земельними ділянками площею 5923, 1500, 1499 і 237 кв.м. Їздить на «Land Rover Range Rover», родина має «Volkswagen Touareg».
Депутати, урядовці, чиновники закликають людей до патріотизму і розуміння, мовляв, війна, потрібно терпіти, економити тощо. Однак самі жирують на тисячі гривень в елітних ресторанах. Розповідаючи з екранів телевізорів про жахіття війни, регіоналка Юлія Льовочкіна дозволяє собі посиденьки з директором департаменту культурних цінностей Андрієм Вінграновським у столичному «мажорному» ресторані на 20 тисяч гривень, розповідає ТСН. Костянтин Усов – чи не найзлиденніший нардеп, бо, згідно із декларацією, заробляє як український пенсіонер, обідає у ресторані, де пляшка води коштує 155 гривень, а чорна ікра – 1200. Загалом владні мужі у «мажорних» забігайлівках залишають суми у тисячі гривень. Народні депутати витрачають за один обід майже цілі свої зарплати. Недарма дехто з парламентарів страждав, що на п’ять-шість тисяч депутатської платні прожити неможливо.
Для себе українські можновладці творять такі «економічні дива», про які їхнім західним колегам і не снилося.
Черга на житло довжиною у 100 років
Поки чиновники, урядовці, депутати, бізнесмени насолоджуються життям у «злиденній» Україні, чимало громадян шукають будь-якої можливості вирватися працювати за кордоном. За даними дослідження «HeadHunter», в інших країнах хотіли б знайти роботу 80 відсотків працівників середньої та вищої ланки. Основні причини – напружена політична ситуація, бажання забезпечити своїм дітям стабільне майбутнє і маленькі зарплати в Україні. Відплив фахівців триватиме, упевнені експерти. За їхніми словами, багато спеціалістів уже виїхали з країни. І це – не низькокваліфіковані кадри, а люди із знанням іноземних мов, дипломами МВА, досвідом роботи. Вони становлять цінність для України. Однак реалізують свій потенціал у чужих країнах.
Однак українці, які залишають Батьківщину, продовжують допомагати своїм рідним. Грошові перекази стали значними інвестиціями у вітчизняну економіку Так, за інформацією Нацбанку, за останні п’ять років українці, які працюють за кордоном, переказали додому понад 34 мільярди доларів. Це – офіційно. А неофіційно?
Крім того, нестабільна політична та економічна ситуація стала поштовхом для частішого придбання українцями нерухомості за кордоном. Це можливість вигідно інвестувати й зберегти кошти, а також отримати дохід від здачі придбаного житла в оренду. Директор консалтингової компанії «City Development Solutions» (CDS, Київ) Ярослава Чапко під час IV Київської міжнародної виставки-форуму «Ярмарок нерухомості» розповіла, що наші земляки для купівлі нерухомості у більшості випадків обирають Туреччину, Болгарію, Кіпр, Північний Кіпр, Іспанію. Вартість житла у згаданих країнах, яке згодом можна здавати в оренду, на сьогодні складає від 50 тисяч євро і більше. А вартість апартаментів на Північному Кіпрі – від $55,4 тисячі до $215 тисяч. Вілли дорожчі.
Якщо порівняти, для прикладу, європейські ціни на житло з тернопільськими, то в обласному центрі та околицях вартість квадратних метрів подекуди значно вища. А зарплати – найменші в Україні. Плюс високе безробіття.
У західних країнах осідає й дехто з наших заробітчан.
До слова, за даними Мінрегіону, у черзі на житло в Україні офіційно перебуває понад 800 тисяч родин. Для задоволення цієї черги, за допомогою нинішніх ринкових інструментів, державі потрібно більше сотні років.
Ольга ЧОРНА.
