П’ять років тому тягнибоківці витягли зі свого політичного рукава і презентували тернополянам невідомого широкому загалу Сергія Надала, якому й судилося змінити на посаді міського голови ставленика партії «За Україну!» Романа Заставного. На місцевих виборах-2010 за «свободівця» проголосувало майже 26 тисяч виборців, тоді як за чинного мера трохи більше 15 з половиною тисяч.
Вражаюча на той час різниця у більше, ніж 10 тисяч, ні в кого не залишила сумнівів, що саме три підняті вгору пальці на синьому тлі стали гарантом перемоги Сергія Віталійовича. Адже і результат Надала, і електоральна підтримка ВО «Свобода» фактично співпали, що дозволило цій партії завести у Тернопільську міську раду 34 депутати, залишивши для решти опонентів у сесійній залі лише 26 місць.
До речі, саме споріднену політичну приналежність міського голови та більшості депутатського корпусу у міськраді завжди брали на озброєння місцеві «опозиціонери» та деякі громадські організації, звинувачуючи Сергія Надала у безконтрольних зловживаннях владою. Схоже, за п’ять років ця, причому, нерідко конструктивна критика подіяла. Тож незадовго до місцевих виборів-2015 Сергій Надал вирішив дещо дистанціюватися від тих, хто свого часу привів його у владу.
Узагалі ж цьогорічна виборча кампанія діючого мера більше нагадувала мелодраматичну «Санту-Барбару», ніж політичний бойовик, сюжет якого побудований на переслідуваннях команди Тягнибока у зв’язку з сумно відомими подіями біля Верховної Ради. І така технологія агітації за себе виявилася несподіваною і для конкурентів, і навіть для прихильників «Свободи».
Озброєний всеосяжною любов’ю тернополян до всього, що тільки не з’являлося у місті, Сергій Надал 25 жовтня майже удвічі збільшив свою електоральну підтримку, перемігши у першому ж турі виборів міського голови з результатом 48911 тисяч голосів (57,9%).
Натомість, підсумок Тернопільської міської «Свободи» значно скромніший. За неї проголосувало майже на 5 тисяч виборців менше, ніж у 2010 році, а це – лише 13 депутатських мандатів із 42.
Відтак, нова каденція міської ради обіцяє чимало політичних сюрпризів і створює передумови для доволі несподіваних конфігурацій депутатської більшості. Цікаво, чи новий-старий голова спробує сформатувати її на всесильній любові до громади, чи на суто плотському бажанні представників малочисельних фракцій спокійно досидіти до наступних виборів.
