Тема цьогорічного фестивалю – Трипілля. Ще у перший день фестивалю майстри взялися ліпити трипільську жінку – велетенську двометрову скульптуру. Для цього використали близько 500 кілограмів глини. Далі її оздобили орнаментами і залишили сохнути. Також кожен із них почав створювати конкурсний виріб на трипільську тематику. Організували свято ентузіастки і фанатки гончарної справи Уляна Андрійчук, Уляна Джигринюк та Катерина Подтабачна.
На фестивалі у парку Шевченка облаштували багато різних локацій, тематичні фотозони. Тут продавали свої вироби гончарі із 17 регіонів України. Долучилися також тернопільські майстри. Поблизу літньої естради були розкладені гончарні кола. Тут можна було спробувати свої сили у роботі з глиною, виготовити глечик чи тарілку або ж просто поспілкуватися з майстрами.
Особливою атракцією був басейн з глиною. Сюди радо залазили і діти, і дорослі та залюбки бавилися у в’язкій масі. Однак, як виявилося, це не лише розвага. Із цієї розведеної глини, лози та соломи відтворили справжнє трипільське житло. Із лози сплели каркас, а далі його обклали соломою, змішаною з глиною.
Цікаво було спостерігати за батлами гончарів. Вони змагалися між собою у майстерності та спритності – виготовляли найвищий виріб, а ще гончарили наосліп і на швидкість. Складалося враження, що із заплющеними очима вони працюють нічим не гірше. Мабуть, справжні майстри відбувають свою роботу серцем, тому роблять її бездоганно в будь-яких умовах.
Вже вдруге приїхав на фестиваль скульптор Іван Братко, який 20 років тому емігрував у США та відкрив свою мистецьку студію, де навчає всіх охочих малярсву, гончарству і створенню скульптури з каменю і глини. У Тернополі він дав майстер-клас із ліплення скульптурного портрета, використавши як модель одну із гостей дійства.
Катерина Власова приїхала з Полтави. Дівчина займається гончарством вже шість років.
Сергій Івашків із Червонограда презентував у Тернополі чорнодимлену кераміку.
Справжньою родзинкою фестивалю стало випалювання трипільської скульптури. Напередодні її обгорнули у спеціальну термообгортку. Далі почали нагрівати аж до 1000 градусів. Ввечері для тернополян організували вогняне шоу – в темряві скульптура сяяла. Коли ж її почали осипати тирсою, тисячі іскор розсипалися довкола. Це було неймовірне видовище.
Фестиваль гончарства вкотре продемонстрував усім гостям, яка багата і багатогранна українська культура. І дуже важливо, що є люди, які її розвивають, плекають і відроджують наші традиції. Дійсно, не святі горшки ліплять, їх створюють люди, які всім серцем люблять свої справу і не уявляють свого життя без неї.
Тимофій Вигоняйло
м
