Живемо в країні парадоксів. І дивуємось: чому нас не розуміє світ? А чи розуміємо самі себе? Адже деяким речам знайти логічне пояснення не те, що важко, просто неможливо.
Наприклад, чому політики бідної держави (вони ж і довели її до такого жалюгідного стану) дозволяють собі розкошувати за народні гроші? Усім відомо, що парламент кишить олігархами. Проте багатії не гребують брати винагороди з худенького державного бюджету.
Так, лише 19 з 450 народних депутатів Верховної Ради відмовилися від цьогорічної матеріальної допомоги, повідомили у прес-служба апарату ВР. Щоправда, тридцять шестеро із 406 «слуг народу» перерахували матдопомогу у благодійний фонд.
Згідно з вітчизняним законодавством, кожному парламентареві надається щорічна оплачувана відпустка з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної зарплати. Оклад народного депутата-члена комітету, приміром, становить 17 тисяч 425 гривень. Множимо на два. Скільки часу пересічному українцеві потрібно працювати, аби отримати майже 35 тисяч гривень? А у скільки мінімальних пенсій обходиться ця сума? І це лише кошти на оздоровлення одного депутата!
Українські народні обранці не відмовляють собі ні в чому. Насолоджуються владою, грішми, гарним життям і… Як пише видання «Власть денег», серед депутатів Верховної Ради стало модним брати «в оренду» супутниць-моделей. У середньому такі послуги обходяться у кілька тисяч «зелених» на місяць. Політконсультант Наталія Гумба розповіла: «У парламенті існує спеціальна послуга, яка користується величезною популярністю серед одружених депутатів – за п’ять тисяч доларів на місяць можна орендувати дівчину-модель». За її словами, офіційні дружини політиків практично завжди знають про коханок своїх чоловіків, але мовчать. Це – так звана плата за право бути одруженою із нардепом.
Не менш цікаві факти й стосовно інших посадовців найвищого рангу. Для прикладу – новий керівник Конституційного суду В’ячеслав Овчаренко. За повідомленням «Forbes.ua», він є земляком Віктора Януковича – з Єнакієво. Свого часу майбутній суддя працював юридичним консультантом Єнакіївського авторемзаводу виробничого об’єднання «Ордженікідзевугілля», коли автобазою цього підприємства керував нинішній Президент. Згідно з декларацією про доходи Овчаренка за 2011 рік, судді належала земельна ділянка загальною площею 6 га, два житлові будинки – 200 і 93 кв. м відповідно, три автомобілі, сім мотоциклів, у тому числі – новенький «Harley Davidson». А в лютому цього року фотокореспондент газети «Комерсант-Україна» Влад Содель опублікував фото Овчаренка зі з’їзду суддів – на його зап’ясті був годинник «Breguet Marine Chronograph 5827bb/12/9z8». Середня вартість такого хронометра часу – близько $27 тисяч.
Як повідомлялося, у грудні 2002 року, під час першого прем’єрства Віктора Януковича, Овчаренко став головою Єнакіївського міського суду. Після його приходу там розгорівся скандал, пов’язаний із зникненням документів, що підтверджують судимості нинішнього Президента.
Цікава деталь щодо аксесуарів, зокрема, годинників. Президент США Барак Обама носить дешевий годинник спортивного стилю «Jorg Gray 6500», які виготовляє Китай. Вартість – близько $200. На початку передвиборчої кампанії Обама носив швейцарський годинник «Tag Heuer» за $1500. Політичні радники Обами начебто сказали йому, що «Heuer» виглядає дуже дорогим, тому треба носити щось таке, що може собі дозволити пересічний американець.
Обама – не єдиний президент, котрий одягнув дешевий годинник із стратегічних міркувань. Екс-президент Білл Клінтон під час виборчої кампанії, а також вже ставши очільником країни, носив годинник «Timex Triathlon» вартістю всього близько $50.
Економічні «дива», сотворені українськими політиками-«реформаторами», не менш одіозні, як вони самі. Так, наша держава, яка має найродючіші у світі землі і достатні трудові ресурси, посіла 136-е місце у рейтингу Світового банку за рівнем валового доходу на душу населення. На одного українця припадає $3500. Ми – у групі країн з валовим доходом нижчим за середній. За рівнем добробуту є сусідами з Молдовою, Узбекистаном і Грузією.
Крім того, Україні дісталося сьоме місце у рейтингу вірогідності дефолту. За даними аналітиків міжнародного рейтингового агентства «Standard & Poor’s», протягом наступних п’яти років імовірність дефолту у нашій державі збільшилася з 34,8 до 44,25 відсотка.
Гіпотетично, якщо Україна оголосить дефолт, однією з перших дій уряду буде друкування гривні. Таку думку висловив «Газета.UA» економічний експерт Антон Січкар. Це призведе до девальвації нацвалюти, подорожчання імпорту, інфляції і підняття у ціні вітчизняних товарів. Також доведеться значно скоротити держвидатки. Першими, за словами експерта, постраждали б бюджетники: їм або уріжуть платню, або не платитимуть взагалі. Подібне стосується пенсій, соцдопомог тощо. Не виключене й банкрутство банків. «Гроші з рахунків громадян просто «зникнуть». Відновлювати довіру до банківської системи, яка й зараз не надто висока, доведеться десятиліттями», – вважає фахівець. У підсумку все це призвело б до суттєвого зниження рівня життя і зростання безробіття.
Наступне. Сьогодні на погашення держборгу йде з казни 35 мільярдів гривень. Це більше, ніж разом узяті витрати на освіту і охорону здоров’я. Експерти констатують: в Україні позики залучають на покриття поточних витрат, а не капіталовкладень. Це суперечить логіці поведінки успішних підприємців, які переважно не залучають кредити для здійснення поточних виплат, оскільки нерідко подібне призводить до банкрутства.
Раніше, повідомляє «Дзеркало тижня», в Україні покриття дефіциту бюджету гарантували кредитні лінії міжнародних фінансових організацій. Нині ж такі джерела не визначені. А рідний уряд бере і бере додаткові бюджетні зобов’язання під неіснуючі доходи, зокрема, під так звані соціальні ініціативи Президента.
Щодо великих приватних інвесторів, то за останні роки в Україну не зайшов жоден. Відлякують корупція, посилення провладних бізнес-кланів і бідність населення. Старший консультант Київської школи економіки і старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Володимир Дубровський зазначає: українське «рєшалово» не лише суперечить принципам роботи зарубіжного бізнесу (приватні домовленості замість встановлених правил на Заході неприйнятні), але й дається йому важко, як через культурно-мовні бар’єри та відсутність досвіду налагодження потрібних зв’язків, так і в силу непередбачуваності цього інструменту.
А ще експерт навів у приклад велику європейську компанію, яка зараз продає за 1(!) євро два українських підприємства разом із накопиченими боргами, вже записавши ці активи собі у збиток.
Ольга ЧОРНА.
