Українці оцінили на «двійку» економічне становище країни, зате «слуги» дорожчають

Українці оцінили на «двійку» економічне становище країни, зате «слуги» дорожчають

Українці оцінили економічне становище країни у 2020 році в середньому 2 балами за 5-бальною шкалою. Такі результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова.

Рівень добробуту власної родини оцінили також не вельми – у 2,4 бала. Лише 8 відсотків респондентів вважають, що в найближчі три місяці економічне становище країни зміниться на краще. А 9 відсотків мають надію, що за цей час поліпшиться добробут їхньої родини. У багатьох українців настрої песимістичні. 41 відсоток опитаних у найближчі місяці очікують погіршення ситуації, а 32 відсотки вважають, що за три наступні місяці зміниться на гірше рівень добробуту їхньої родини. І в найближчі 2-3 роки небагато українців очікують суттєвого поліпшення економіки країни та добробуту їхніх сімей.

Найбільшими викликами для України є повільне економічне зростання і несприятлива демографія, сказав доктор економічних наук, президент Української асоціації Римського клубу Віктор Галасюк. Згідно з прогнозом The Economist Intelligence Unit, ВВП нашої країни на душу населення протягом 2020-2050 років зростатиме в середньому на 1,8% на рік. Такими темпами Україна наздоганятиме Туреччину майже 40 років, а Польщу – 50, якщо вони «почекають на місці». Повільне зростання веде Україну все далі від Європи в економічному вимірі, зазначив експерт.

Найперше, проблема в тому, що більше, ніж половину товарного експорту України, складає сировина. Це сформувало «економіку бідності». За словами Галасюка, подолати економічне відставання можна, «перепрограмувавши» економіку з сировинної на виробничу.

Може, до чиновників дійде, що країна повинна навчитися заробляти гроші. «Коли ми навчимося заробляти, заводити гроші в країну і берегти їх всередині країни, тоді ми станемо сильною державою», – заявив керівник МЗС Дмитро Кулеба. За його словами, пріоритетами України в економічному розвитку на наступні 10 років є підтримка експортувального бізнесу, співпраця з українцями за кордоном та економічна безпека країни.

Попри те, що наразі економіка та політика не працюють так, як би це мало бути, «слуги» народу ніколи не обділяли себе зарплатами, різними бонусами тощо. Навіть незважаючи на тяжкий коронавірусний період.  

Наприклад, загальні витрати на Верховну Раду зростуть у 2021 році на пів мільярда і складуть 2 млрд. 535 млн. 662,2 тис. грн. Це закладено в бюджеті-2021. З цієї суми 1 млрд. 295 млн. 418,5 тис. грн. піде на законотворчу діяльність парламенту. Більшу частину коштів складають видатки на зарплату для нардепів та нарахування на неї – 655,411 млн. грн. Платня зросте у зв’язку з перерахунком прожиткового мінімуму.

Так, спікеру підвищать оклад із 25,2 до 27,2 тисяч гривень; його першому заступнику – з 24,1 до 26,1 тисячі; просто заступнику – з 23 до 24,9 тисяч; голові комітету – з 22 до 23,8 тисяч; членові комітету – з 21 до 22,7 тисяч.
Також парламентарі мають право на 45 днів відпустки (простий українець – на 24) і на 31 помічника.

Ще 1 млрд. 156 млн. 509,8 тис. грн. піде на «обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради». З цієї суми 746,722 млн. спрямують на управління справами; 150,315 млн. – на автобазу ВР; 234,767 млн. – на управління адмінбудівлями; 4,1 млн. – на роботу парламентської їдальні.

Висвітлення діяльності Ради коштуватиме 83,734 млн. грн., з яких 56,582 млн. отримає телеканал «Рада», а 27,152 млн. – газета «Голос України».

Видатки на депутатів за кілька років злетіли у 1,5 разів, пише Бізнес.ua. Кожен нардеп, крім зарплати і грошей на помічників, отримує компенсації практично на все: оренду житла, транспорт, телефон. Зокрема, на оренду квартири в наступному році кожен іногородній депутат зможе отримати по 237,9 тис. гривень. Це – 19,7 тис. щомісячно. На проїзд нардепам дадуть по 7,5 тис. на місяць. Ще 407 гривень на місяць виділяють на телефонний зв’язок.
Загалом видатки на 12 місяців на кожного депутата в 2021 році будуть такими: на проїзд – 90000 гривень; канцтовари – 1500; телефон – 4890; відрядження для помічників – 8000; на утримання приміщень – 2000; на оренду житла – 237250 гривень.
Якщо врахувати всі витрати, в тому числі на утримання автопарку, будівель,  компослуги, висвітлення роботи та інше, то в підсумку кожен «слуга» обходиться народу у 6 мільйонів гривень на рік.

Ольга ЧОРНА.

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *