COVID-19 вніс корективи у життя українців. Нова недуга вплинула і на родини, які поповнилися малятами або планують народжувати дітей. Через певні страхи дехто навіть відклав таку важливу для себе подію. Як на Тернопільщині в ці непрості часи надають допомогу жінкам, які зважились на поповнення у сім’ї, і чи можуть вони тут отримати все необхідне лікування? Про це й не тільки розмовляємо з керівником Тернопільського обласного перинатального центру « Мати і дитина» Віктором ОВЧАРУКОМ.
– Донедавна ви очолювали Тернопільську обласну раду. Тож особливо розумієте важливість фінансування медичної галузі й насамперед охорони материнства і дитинства, адже спільно з депутатським корпусом, своєю командою приділяли цьому достатньо уваги.
– До речі, я не полишав лікувальну практику і будучи головою обласної ради. Поєднував тоді роботу чергового лікаря і посаду голови облради. Крім того, завжди спілкувався з медиками, бував у кожному лікувальному закладі. Тож мені дуже добре відомі проблеми медичної галузі. Маємо розділяти дві речі. Перше – те, що безпосередньо стосується самих лікарів і персоналу, які повинні належно виконувати свої професійні обов’язки. Друге – те, що має робити влада, аби створювати для цього певні умови. Сьогодні лікарі, керівники закладів не можуть нести абсолютну відповідальність за наявні умови, адже фінансування недостатнє. Вважаю, що вони докладають максимум зусиль для надання якісної допомоги своїм пацієнтам.
– Обласний перинатальний центр – один з ключових медичних закладів на Тернопільщині. Чи має він достатньо ресурсів для надання такої необхідної допомоги?
– Дехто з опонентів закидає, що в закладі до мого приходу вже було багато чого зроблено. Не заперечую, але не менше проблем залишилося. Сьогодні у перинатальному центрі немає сучасної дитячої реанімації. Та, що є, міститься у двох пристосованих приміщеннях. У пристосованому приміщенні – і реанімація для дорослих. Цю ситуацію потрібно терміново виправляти. За моєї каденції головою обласної ради у розвиток перинатального центру було вкладено 25 мільйонів гривень. Завдяки цим коштам створені комфортні умови для перебування жінок та новонароджених. Це – палати покращеного типу, із санвузлами, душовими, телевізором. Є навіть із кухонним гарнітуром. Вже відколи я прийшов на цю посаду, облаштували ще дві такі палати. У відділенні патології вагітних зробили сучасну маніпуляційну, обладнали палату покращеного перебування у тому ж відділенні. Вдалося закупити сучасне обладнання, зокрема для рентген-обстежень, сучасні апарати штучної вентиляції легень, УЗД апарат експертного класу, сучасний гістероскоп, монітори спостереження за пацієнтом. Хоча від владних структур, зокрема, з обласного бюджету поки що не отримали жодної копійки.
– Обласний перинатальний центр – заклад третинного рівня. Пацієнти повинні отримувати тут висококваліфіковану медичну допомогу. Однак, галузь охорони здоров’я, у тому числі материнства і дитинства, не завжди у влади серед пріоритетних під час розподілу коштів.
– Справді, ми повинні зрозуміти, що життя і здоров’я людей є найважливішим. Особливо зараз, коли складна ситуація з COVID-19. Щоб кожен, а вагітні жінки, малята особливо, відчували себе захищеними. Щоб не їхали наші пацієнти в інші області – особисто мене це зачіпає, тому зроблю все, щоб відновити довіру та імідж Тернопільського обласного перинатального центру. Щоб, навпаки, ми стали авторитетом для сусідніх областей.
– І все-таки щороку народжується менше діток. На вашу думку, які чинники сприяють цьому? Що може заохотити жінок народжувати?
– Я приведу таку статистику. У 2008 році кількість пологів в області складала більше 12 тисяч. У минулому, 2020-му, народилося лише 7,5 тисяч малят. Отже, скоріш за все, треба говорити про соціальний фактор. Адже багато родин задумуються, чи зможуть забезпечити своїх дітей, дати їм хорошу освіту… Звичайно, це залежить від умов у державі, від політики чинної влади. Певну роль відіграє і надання медичної допомоги. Хоча основним є бажання в сім’ї народжувати. Зараз у нашому перинатальному центрі ми створюємо приємні, комфортні умови, забезпечуємо уважне, турботливе ставлення медичного персоналу до пацієнток, до їхніх рідних.
Багато жінок, переживши біль при пологах, бояться знову народжувати. Але цей чинник ми повністю виключаємо у нас. У центрі є прекрасні фахівці, анестезіологи, які володіють методикою епідурального знеболення, з цього питання ми співпрацюємо з американськими колегами, які також спеціалізуються на цій методиці. Зараз навіть кесареві розтини проводимо з епідуральним знеболенням, без загального наркозу. Це позитивно впливає на емоційний, психологічний, фізичний стан жінки.
– Коронавірус не оминає і вагітних жінок. У вашому центрі також є відділення, де лікують таких пацієнток?
– Так, у нас є відділення для жінок, які мають підтверджений COVID-19. Але, мабуть, ангели захищають майбутніх матерів з немовлятами. З таким діагнозом поступає небагато жінок, за весь період їх було близько сімдесяти. На жаль, є і складні випадки, особливо у цій хвилі, адже вірус ковіду надзвичайно агресивний, як і в усій Україні. Лише в однієї дитинки підтвердилася коронавірусна інфекція, і що цікаво, і ще в однієї новонародженої дитинки виявили антитіла до коронавірусу.
– У центрі всі палати облаштовані для спільного перебування матері та дитини. Але дехто нарікає, що відмінили партнерські пологи…
– На жаль, були змушені це зробити тимчасово з огляду на сьогоднішню ситуацію з коронавірусом. Сподіваюся, ці незручності швидко минуть.
– Чимало лікарів виїжджають за кордон, де значно більші зарплати, кращі умови праці…
– Ми з такою проблемою не зіткнулися. Лікарі, медсестрички центру працюють без відмов навіть у ковідному відділенні. Я сам там і пологи приймаю, і кесареві розтини роблю. Ми давали клятву допомагати людям. Водночас, медична реформа, розпочата попередньою владою, потребує подальших, якісних кроків. Створили умови для сімейних лікарів – це добре. У лікарів стаціонарної допомоги дуже низькі зарплати. Зараз це орієнтовно 7-8 тисяч. При цьому, наприклад, у перинатальному центрі лікар відповідає за життя двох. Тому, якщо ми хочемо зберегти в Україні кваліфікованих фахівців, варто подумати про умови та гідну оплату їхньої праці.
– НСЗУ законтрактувала сотні медичних закладів для надання медичної допомоги під час пологів, серед них і Тернопільський обласний перинатальний центр. Сума виплат зараз становить 10 тисяч 300 гривень на одну жінку. Водночас, Національна служба здоров’я України висуває до таких медзакладів певні вимоги щодо наявності у них необхідного обладнання та команди спеціалістів, які здатні забезпечити пацієнткам цілодобову якісну медичну допомогу.
– Фахівці у нас є. Необхідне обладнання теж. Але, як я вже зауважував, воно потребує постійного оновлення, над цим і працюємо. Названа сума не забезпечує всіх потреб закладу. А щоб мати краще фінансування, збільшили кількість пакетів, договорів з НСЗУ. Наприклад, є пакет на пологи, на оперативне втручання, є для надання медичної допомоги новонародженим до певної ваги, для проведення гістероскопії… Тепер очікуємо, що відповідно до подання цих пакетів ми отримаємо більшу суму коштів. До речі, прийшовши на посаду керівника перинатального центру, я запровадив практику, що разом із завідуючими відділень ми обговорюємо питання закупівлі лікарських засобів, обладнання, інструментарію, що першочергово треба зробити. І таким чином зліквідував непотрібні закупівлі. Бо, скажімо, трапляється, що термін медикаментів добігає кінця, бо вони виявилися не затребуваними.
– І все-таки: жінкам, які ідуть до вас народжувати, уже не потрібно ні за що платити?
– У нашому перинатальному центрі є все необхідне для безпечних пологів. Хочу також повідомити, що ми надаємо амбулаторну допомогу з супроводу вагітних. Жінки з будь-якого куточка області можуть стати у нас на облік.
– Ви активно ведете свої сторінки в інстаграмі, у фейсбуці, де оприлюднюте інформацію про діяльність перинатального центру. Це важливо?
– Для мене – дуже важливо. Адже багато жінок, наших пацієнток, інколи чують про заклад не лише позитив, а й негатив. Хтось комусь не догодив, всіляке трапляється, і вже ширяться неправдиві чутки. Тому ми розповідаємо про себе, про новітні напрямки нашої роботи. Працюємо також над запуском сайту, де будуть прізвища завідуючих, лікарів, їхні контакти. Щоб при бажанні пацієнти могли звернутися по допомогу чи з’ясувати хвилююче для них питання.
– Кажуть, що ви навіть здійснюєте виховну роботу серед персоналу приймального відділення?
– Я просто їм кажу: подивіться, як зустрічають відвідувачів у ресторані, наприклад? Чи в готелі, інших закладах, для яких їхні клієнти важливі. З усмішкою, з приязню. Для нас теж усі наші пацієнти важливі. Тому що це – наша робота, престиж. Врешті, хтось мудро підмітив, що театр починається з вішалки, а лікарня з приймального відділення. Якщо людина звертається до нас, вона має приходити і йти задоволеною.
– І наостанок, що б ви побажали нашим читачам?
– Щоб їхній кожен день був гарним. Щоб народжувалися у любові діти. І – найголовніше – бути усім здоровими.
Зіна КУШНІРУК.
