Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Так, Законом України від 1 липня 2015 року №569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» встановлено, що РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Таким чином, законодавством встановлено залежність обов’язковості застосування РРО не від кількості господарських одиниць платника єдиного податку (фізичної особи – підприємця), виду чи місця проведення діяльності, а від перевищення ним протягом календарного року обсягу доходів у 1000000 гривень.
Дане роз’яснення викладено у листі ДФС України від 06.11.2015 р. №10397/Т/99-99-22-07-03-14.
Відділ комунікацій Головного управління ДФС у Тернопільській області.
