Як же сталася подія Різдва Пресвятої Богородиці? Згідно з незмінним побожним переданням, батько Діви Марії праведний Іоаким походив з покоління Іуди, потомка царя Давида, якому Бог обіцяв, що з його насіння народиться Спаситель світу. Мати – праведна Анна була з первосвященицького роду Аарона. Були вони побожні і милосердні до вбогих. Найвищим духовним багатством була в них лагідність, доброта і скромність. Та велике горе гнітило їх – вони були бездітні, а бездітність у народі вважалась ознакою гніву Божого. Говорили – в кого немає дітей, той позбавлений надії, що в його потомстві народиться Месія. Тому до бездітних людей іудеї ставилися з погордою, як до грішників.
Одного разу на свято Оновлення храму первосвященик Іссахар не прийняв від Іоакима жертви та ще й присоромив його привселюдно за бездітність. Жаль і туга сердечна засмутили праведних Іоакима та Анну. Щирою молитвою благали вони Всевишнього зняти з них гірку неславу людську і заприсяглися посвятити Богові для служби в храмі дитя, яке Той їм пошле. Господь почув праведників.
Настав радісний день, коли в Анни народилася донька, яку батьки назвали Марією. Своєю появою на світ Марія дала своїм батькам радісну вістку, що Бог не гнівається на них, а людям сповістила, що скоро настане день і зійде сонце – Христос Бог, а Вона приходить, як Христова Зірниця. Така велика, така ясна, що всі дороги освітила, в гріховній пітьмі засвітила. Це була Пресвята і Преблагословенна Діва Марія, що від Неї мав народитися Господь наш Ісус Христос, Спаситель світу. Про це пророкував старозавітний пророк Ісая, який сказав: «Ось Діва прийме в утробі і народить Сина і дадуть Йому ім’я Емануїл, що означає – з нами Бог» (Іс.7, 14). Ці слова справдилися. Від Пречистої Діви Марії народився Син Божий, Господь наш Ісус Христос, а Вона стала Божою Матір’ю, чеснішою від Херувимів і славнішою від Серафимів, сущою Богородицею.
Церква величає Марію, як Ту, Котру Бог підніс у небі, як найсвятішу від усіх Ангелів і святих. Господь Бог вінчав ЇЇ в небі не вінцем із золота чи діамантів, але вічним вінцем щастя і слави, вінчав ЇЇ Царицею Ангелів, патріархів, пророків і апостолів, Царицею мучеників і сповідників, Царицею всіх святих, Царицею неба і землі.
Різдво Пресвятої Богородиці сповістило всім людям ту велику і невимовну радість, що всі ми маємо Преблагу Матір, неустанну молитвеницю за нас перед Сином ЇЇ, Спасителем нашим.
Хто для нас опора в старості? Мати Божа! Хто наша потіха в журбі? Мати Божа! Хто безпорадним надія? Мати Божа! Вона «помічниця скривдженим, вбогих заступниця, засмученим утіха, голодним годувальниця, нагим убрання, хворим зцілення, грішним спасіння, християнам усім допомога і охорона» (з молитви до Божої Матері).
Тому по всі дні життя нашого прославляймо Матір Божу, Заступницю роду християнського, щоб Вона випросила нам ласку в Бога і прощення наших гріхів. Нехай за молитвами Божої Матері Господь Бог, радість сповістивши світові Різдвом Богородиці, подасть душам нашим велику милість.
