Незважаючи, що наша держава – аграрна, українці за продовольчу продукцію платять дорожче, як сусіди. Експерти підрахували: сезонні коливання вартості продуктів у згаданій Польщі, як і майже в усій Європі, складають 2-3, зрідка – 4-5 відсотків. Виняток – ціни на огірки, помідори, перець, гриби. У період пікової пропозиції та під час умовного дефіциту різниця між вартістю сягає «величезних» 10-15 відсотків. Українця ж «не дивує» різниця у 70-100 і навіть у 150 відсотків.
Щодо промислових товарів, то, скажімо, якісний одяг та взуття в Україні для людини з мінімальною зарплатою надто дорогі. Пенсіонерів узагалі шкода. Багатьох виручає секонд-хенд, який, до речі, також недешевий.
Стосовно брендових речей, то в Україні доволі високе, порівняно з європейським, ввізне мито – іноді сягає до 40 відсотків. Та й посередники хочуть заробити на ввезенні товарів. І не якісь там копійки. В результаті ціни фантастичні не те, що для пересічного українця, а й із середнім достатком.
Але повернемось до продовольства. Частка витрат на харчування в Україні залишається однією з найвищих у світі. Наша країна – на 93 місці зі 100 в рейтингу за видатками на їжу, який склало Міністерство сільського господарства США (USDA). За повідомленням Інституту аграрної економіки України, понад 42 відсотки доходів у нас витрачають на продукти харчування. Наші «сусіди» за витратами – Уганда, Казахстан, Ангола, Бангладеш, Нігерія.
У жителів багатих країн, як от США, Великої Британії, Ірландії, Канади, Швейцарії, Австралії, Австрії йде на харчі менше 10 відсотків. У Німеччині, Нідерландах, Фінляндії, Катарі, Бельгії, Південній Кореї – до 15 відсотків. У Польщі, Словаччині, Угорщині, Болгарії, Ізраїлі, Китаї, Туреччині та деяких інших країнах – 16-25 відсотків. У Білорусі, Грузії, Росії, Узбекистані, Йорданії, Індії, Македонії, Парагваї – у межах 30 відсотків.
За даними Держстату, у 2018 році найбільше грошей українців пішли на м’ясо, хліб, молоко, сир, масло, овочі та картоплю. Порівнянно з 2017 роком, зросли витрати на всі групи продуктів харчування. Скільки грошей пішло на продукти у 2019-му, підрахують згодом…
Реальні доходи для більшості українців змушують витрачати майже всі кошти на найнеобхідніші товари й послуги, перш за все, на продукти харчування, і не дозволяють робити заощадження. Такий висновок старшого наукового співробітника відділу економіки агровиробництва та міжнародної інтеграції НАЦ «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдана Духницького. Адже реальні доходи для багатьох людей – це далеко не середньостатистичні цифри, які оприлюднюють офіційні відомства.
Щодо високих цін, то експерти вказують на декілька основних причин. Це, зокрема собівартість вітчизняного тваринництва – вітчизняні потужності з виробництва м’яса та молока неефективні, порівняно з європейськими фермерськими господарствами. Відсутність нормальних умов для зберігання овочів та фруктів: значна їх частина псується. Антиконкурентні змови, оскільки всі потужності сконцентровані в руках кількох холдингів. І це дає змогу їхнім власникам «домовлятися» про цінову політику. Тож найбільші виробники накручують маржу на свою продукцію до 40 відсотків собівартості. Куди дивиться Антимонопольний комітет? Також на ріст цін впливає ажіотаж, який на совісті виробників, продавців та посередників. Ціна долара. Підвищені пенсії, зарплати тощо. Але, за словами голови Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, одна з визначальних причин різниці в українських і, наприклад, у польських цінах – система оподаткування. У Польщі середній розмір ПДВ на товари продуктової групи становить 5 відсотків. В Україні – 20!
У багатьох країнах до питання оподаткування підходять мудро – задля забезпеченням преференцій для продукції власного виробництва та підтримки виробників соціальних товарів. Тому розмір ПДВ у тій же Польщі на деякі групи товарів може бути нуль відсотків. А на деякі – до 23-х. Завдяки таким преференціям у Польщі та в країнах Балтії наша курятина дешевша, ніж в Україні. А в Іспанії дешевша, ніж у нас, українська соняшникова олія.
А тим часом в Україні мінімальна зарплата в 8-12 разів менша, ніж у багатих країнах ЄС. Мінімальна місячна платня становить нижче 600 євро на сході та понад 1500 євро на північному заході ЄС, повідомляє Євростат. Так, у січні цього року найнижча мінімальна зарплата в ЄС була в Болгарії – 312 євро. В інших країнах, розташованих на сході ЄС, – від 400 до 600 євро на місяць.
Мінімальна платня в Україні з 1 січня 2020 року – 4723 гривні (близько 170 євро). І з цієї мізерії на податки йде 921 гривня, плюс більшу суму податків сплачує за працівника роботодавець. Тож «на руки» «мінімальники» отримують 3802 гривні. Фактично, від підвищення виграв бюджет. А оскільки зростають ціни, то…
