Потрапити на практику в країни Західної Європи – мрія чи не кожного українського студента. Бережанський агротехнічний інститут надає своїм вихованцям таку можливість уже багато років. Студенти із затишного містечка на Тернопільщині стажуються за своїм фахом у Швейцарії, Австрії, Німеччині, Данії…
Здобувають досвід і подорожують
– Ми налагодили контакти з профільними навчальними закладами та фермерськими господарствами у багатьох країнах Європи. Тож щороку відправляємо наших студентів на стажування за кордон. Для молоді з країн Євросоюзу діють різноманітні квоти на проходження практики по всьому світу. Нам таку можливість дають особисті зв’язки та домовленості. Скажімо, зі Швейцарією ми співпрацюємо з 1993 року, і чули від наших партнерів лише слова подяки, – каже директор Бережанського агротехнічного інституту, доктор технічних наук, професор Василь Павліський.
Бережанські студенти здобувають за кордоном потрібні навички роботи, знайомляться із сучасними способами виробництва сільськогосподарської продукції. Живуть у сім’ях фермерів, у вільний час їздять з ними на відпочинок або ж самі подорожують. Звичайно, молодь прагне скористатися можливістю перейняти європейський досвід і побачити світ, а водночас і заробити кошти.
Студентів охоче беруть на стажування й українські підприємства, багато хто залишається там працювати.
– Здобуті в нас спеціальності актуальні для регіону. Ми готуємо фахівців для сільського та лісового господарства, а саме економістів, механіків, енергетиків, екологів. На державні іспити, захист дипломних проектів до нас завжди приїжджають представники бізнесу, тож випускники мають шанс проявити себе перед потенційними роботодавцями.
Повертаються в інститут викладачами
Теперішні студенти, як зауважує перший заступник директора інституту з навчальної та наукової роботи Михайло Русиняк, відрізняються тим, що свідомо обирають майбутній фах. Здобувати освіту до Бережан їдуть з Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської, Хмельницької, Волинської областей. Є абітурієнти із Закарпаття й навіть Житомирщини.
– Ми робимо все, щоб наші випускники могли успішно конкурувати на ринку праці, – каже Михайло Омелянович. – Сьогодні пропонуємо на вибір вісім спеціальностей: “Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва”, “Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі”, “Лісове і садово-паркове господарство”, “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”, “Економіка підприємства”, “Облік і аудит”, “Обслуговування комп’ютерних систем і мереж”, “Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів”.
Цікаво, що навіть на традиційно “хлопчачих” спеціальностях навчаються і дівчата. Є серед них майбутні механіки, електрики, які згодом влаштовуються на диспетчерській чи оперативній роботі на технічних підприємствах.
Успішно втілюють у Бережанах і європейські принципи ступеневої освіти. Інститут на базі 9 та 11 класів готує фахівців трьох освітньо-кваліфікаційних рівнів – молодший спеціаліст, бакалавр і спеціаліст.
– Ми є відокремленим підрозділом Національного університету біоресурсів та природокористування України, – каже Михайло Русиняк. – Тож кращі випускники продовжують навчання у магістратурі в Києві. Чимало захищають там дисертації й повертаються до Бережан уже як викладачі. Сьогодні у нас є 4 доктори наук, понад 50 кандидатів наук, і багато з них були нашими студентами.
До вищої освіти – робітничі професії
Ще однією особливістю Бережанського агротехнічного інституту є поєднання навчання та виробництва.
– Наші випускники мобільні на ринку праці, бо отримують не тільки спеціальність, а й опановують дві-три робітничі професії, – продовжує директор Василь Павліський. – А коли бакалавр чи спеціаліст може не тільки думки продукувати, а й щось руками робити, то на життя він дивиться по-іншому, адже знає собі ціну.
Всього інститут пропонує 14 робітничих професій. Це і водій, електромонтажник, майстри з ремонту вимірювальних приладів, автомобілів, хіміки-лаборанти. Є свої вулики, тож можна опанувати фах бджоляра. Дівчаток навіть навчають вести домашню економіку.
Пізнавати ази фаху допомагають студентам також численні майстерні. В інституті діють деревообробний, слюсарний, електрозварювальний, столярно-меблевий цехи. За останні роки меблів, вікон і дверей навчальний заклад не купує – виготовляють самотужки.
У науці – попереду Європи
Водночас, студенти активно задіяні у науковий процес. Бережанський агротехнічний інститут – один з небагатьох в Україні серед вищих навчальних закладів, який досліджує нетрадиційні джерела енергії. Зокрема, тут функціонує лабораторія з виробництва газу з соломи та стебел сільськогосподарських рослин. Це нова, але дуже насущна проблема в Україні та світі.
– З тонни соломи і стебел можемо отримати 300 метрів кубічних метану. А щороку Україна виробляє до 60 мільйонів тонн зерна, і стільки ж є побічної продукції, – розповідає Василь Павліський. – Проте цінний не тільки газ, а й органічні добрива, які утворюються після того, як стебла й солома віддають енергію у вигляді біогазу. Такі добрива багаті легніном, що є основою для створення гумусу. Відповідно, можна відмовитися від неорганічних добрив, а це дозволить українському господарству перейти на вирощування екологічно чистих продуктів.
У світі, як зауважує Василь Михайлович, учені навчилися видобувати до 50 відсотків енергії зі стебла. Бережанські дослідники розробили технологію, яка збільшує цю потужність майже на чверть. Наразі це лабораторні роботи, однак інститут уже планує пілотний проект, що дозволить впровадити розробки в Україні.
Уроки історії
Традиції та сучасність переплелися на вуличках Бережан. Таке поєднання є й однією з переваг інституту, історія якого бере початок у далекому 1959 році. Тоді у стінах старовинної будівлі, де за часів Австро-Угорщини був окружний суд, відкрили технікум сільського господарства. Відтоді спливло чимало води – й Бережанський технікум переріс у потужний навчальний заклад.
Сьогодні тут є все, аби добре навчатися, повноцінно жити й радіти життю: гарні просторі кабінети й аудиторії, комп’ютерні класи, лабораторії, гуртожиток, бібліотека, спортивний і тренажерний зали…
А найважливіше – професійний педагогічний колектив, завдяки якому студенти отримують європейську освіту.
Антоніна БРИК.
