У той час як українські політики почали готуватися до виборів, люди самотужки забезпечують Збройні сили. Волонтери вигадують усе нові способи, як зібрати гроші для солдатів.
У Тернополі в неділю можна було зробити одразу дві добрі справи: позбутися від хороших, але непотрібних в домі речей, і допомогти українським військовим. Люди винесли на центральну площу міста хатній крам, випічку та оригінальні дрібнички, зроблені своїми руками. Кожен продавав, що міг. Серед раритетів – навіть каски з Майдану, прокопчені в диму від палених шин. Торгівля тривала весь день, а виручені гроші витратять на потреби солдатів, які продовжують ризикувати життям на передовій.
Від бронетехніки і рацій – до їжі та шнурків
– На жаль, особисто мені не під силу зупинити кровопролиття і війну. Проте я можу допомогти тим, хто воює за нашу країну, спробувати хоч якось захистити їх, – каже тернополянка Світлана Рубінець.
Жінка принесла на ярмарок сімейні реліквії: книжку з медичними порадами, надруковану ще в 1933 році, англомовне видання Шекспіра, яке привезла з Лондона, вишиті бабусею картини. Їх, розповідає, хотіла залишити на пам’ять для внуків, але допомога українським військовим сьогодні – важливіша.
За останні кілька місяців тих, хто не жаліє свого часу, сил і грошей, щоби підтримати армію, у Тернополі стає все більше. Але, не дивлячись на чималу кількість охочих допомогти, з передової надходять нові прохання про допомогу. Потреби різні: від бронетехніки і рацій – до їжі та шнурків.
Об’єднати для допомоги всю громаду вирішила тернопільська Самооборона. За словами волонтерів організації, такі ярмарки-розпродажі популярні за кордоном. Нині ж це чудовий спосіб виручити гроші для українського війська.
– У світі це поширена практика: щоб зібрати кошти на якусь хорошу справу, влаштовують так звані гаражні розпродажі, – розповідає організатор ярмарку Лілія Мусіхіна. – Люди виносять з хати те, що їм заважає, вийшло з ужитку. Ми вирішили зробити таке в Тернополі. Є люди, які хочуть допомогти, але не мають грошей. Проте, у кожного вдома є речі, які можуть пригодитися комусь іншому.
Гроші на армію збирають навіть діти
Розпродаж об’єднав і громадських активістів, і митців, і простих городян. Сюди прийшли навіть ті, хто раніше ніколи не займався благодійністю.
М’які іграшки, жіночі прикраси, яскраві акварелі, плетені светри, книжки з домашньої бібліотеки – звичні речі, які оточують нас, можуть допомогти врятувати життя солдату. Усі товари продавали за мінімальною ціною, проте покупці могли віддати за обрану річ стільки, скільки вважали за потрібне.
Загальну увагу привернули дерев’яні шаблі, розкладені у рядочок на столі. Автор робіт Микола Вишневський з 1972 року працює в бутафорському цеху тернопільського драмтеатру. Зазвичай його шаблі схрещуються під час вистав, а тепер, сподівається майстер, послужать для підтримки українського війська.
Таких, зроблених своїми руками, лотів на гаражному розпродажу було чимало. Тернополяни підхопили патріотичний тренд і спеціально для ярмарку виготовили різноманітні дрібнички в національних кольорах. Синьо-жовті прикраси, подушки, на дзвіночках – стрічки. Окрім того, дівчачі віночки на голову, шкарпетки з національним орнаментом і новинка сезону – брошки із тризубом.
Допомогти солдатам взялися і діти. Що таке війна, вони чули не тільки з телевізора. У багатьох – близькі та знайомі на Сході. Аби зібрати гроші для українських героїв, вони разом з батьками продавали свої художні вироби. Учням із 29-ї школи вчителі навіть виділили окремий урок, щоб вони встигли підготуватися до благодійної акції.
Допомагали героям на передовій і тим, що не потребує великих коштів, але цінується не менше: добрим словом. Синьо-жовті ангелики з побажаннями миру та добра невдовзі знайдуть своїх адресатів. Патріотичні обереги виготовляли тут же, у центрі міста.
– Ми проводимо заняття у школах і разом з дітьми створюмо таких ангеликів, – розповідає майстер народної ляльки Алла Шушкевич. – Уже сотні оберегів відправили на Схід та в госпіталі, де лікуються наші військові. Якби ми не знали, як там сприймають таку іграшку, не робили б цього. Але дорослі чоловіки, які воюють на передовій, зі слізьми на очах приймають дитячі подарунки та листи,
З наближенням зими потреби бійців зростають
Під час гаражного розпродажу вдалося зібрати 15 тисяч 268 гривень. Волонтери вже планують наступні заходи, щоб купити прилад нічного бачення – тепловізор для бійців АТО. Військові на передовій продовжують заявляти про брак техніки й обладнання.
– Більш-менш якісний прилад коштує 55 тисяч гривень, – розповідає Андрій Худий, який уже втретє збирається везти на Схід допомогу для військових. –.Два тижні тому ми доставили хлопцям з батальйону «Тернопіль» продукти. Усе було добре. А за три години, коли ми доїжджали до Харкова, їх почали бомбити. Ніч, темно. Хлопці розповідали: по нас стріляють метрів зі ста, а ми не бачимо, хто наступає.
Хоча на Сході оголошене перемир’я, українські військові залишаються на своїх позиціях, і з наближенням зими їхні потреби тільки зростатимуть, наголошують волонтери. Сьогодні в Тернополі діє вже кілька імпровізовних цехів, у яких шиють теплий одяг для солдатів.
– Це набагато дешевше, ніж купувати готові ручі, – каже Ліля Мусіхіна. – Нам допомагають професійні училища, прості люди приходять. Одні приносять тканину, інші – шиють. Вершина майстерності наших волонтерів – розробка і пошиття розвантажувальних жилетів. А зараз для нас головне завдання – пошиття флісової білизни, щоб хлопці не мерзнули в окопах.
Їжа, одяг, обладнання, медикаменти, маскувальні сітки, засоби захисту – що необхідно на предовій, волонтери можуть перераховувати нескінченно. За тисячу кілометрів від лінії фронту вони боряться за життя тих, хто воює зі старими порядками. Боряться в тому числі й для того, щоб українські герої, повернувшись, уже тут продовжили будувати нове життя. А в хлопців на передовій, кажуть активісти, зібралося дуже багато питань до завсідників печерських пагорбів.
Антоніна БРИК.
