У Тернополі провели в останню путь героя-айдарівця

У Тернополі провели в останню путь героя-айдарівця

an

В останню путь провели сьогодні в Тернополі загиблого на Луганщині 33-річного Андрія Юркевича. Він був командиром другої роти батальйону «Айдар», на Схід пішов добровольцем. Звістка про загибель Андрія надійшла 7 вересня.

Панахида відбулася в Архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці. Коли тіло покійного виносили із храму, люди гукали: «Герої не вмирають!» Відтак траурна процесія рушила до Микулинецького кладовища, де і поховали героя.

За словами командира другої роти батальйону «Айдар» Ігоря Лакіна, у той час саме домовилися про припинення вогню. Українські війська отримали наказ зайняти інші позиції. Їх блокпости захопили російські війська. Підрозділ «Захід», командиром якого був Андрій Юркевич, повертався з бойового завдання не підозрюючи, що їх обстрілом зустрінуть вороги.

«Підрозділ «Захід» – це штормовий загін батальйону «Айдар», – зазначив Ігор Лакін. – Він виконував всі бойові операції. Андрій був у ньому іфд початку свого перебування в зоні АТО, і у всіх операціях тримався достойно. Є категорія людей, яких я називаю Воїн, Андрій був таким. Він – людина честі».

«Андрій передчував свою смерть, – зауважив товариш загиблого Валерій Чоботарь. – Останній раз розмова з ним була зовсім іншою, прощальною. У нього була віра, впевненість та бажання перемогти, однак ми обоє це ніби передчували непоправне. Ми не казали зайвих слів, лише спокійна бесіда… І от, через кілька днів, коли усі почали говорити про перемир’я, прийшла сумна звістка, що Андрія не стало».

За словами Валерія Чоботаря, Адрій Юркевич не залишався осторонь від подій Революції Гідності. У грудні 2013 року він потрапив на Майдан, у лютому рятував побратимів на Іститустькій.

and

Після подій на Майдані Андрій зробив на грудях татуювання, на ньому – барикади з шин та хлопці з коктейлями Молотова. За цим татуюванням і впізнали тіло загиблого.

«Андрій був готовий віддати життя за Україну і він поліг як воїн, – з сумом додав Валерій Чоботарь. – Він усвідомлено пішов на Схід і, не маючи військового досвіду, не служивши у війську, став заступником командира та навіть виконуючим обов’язки командира. Хочеться, щоб люди зрозуміли, що про таких, як Андрій, складали пісні, їх ставили у приклад. Мені дуже важко говорити, однак я впевнений, що сьогодні з моїх очей не проллється жодної сльози, Андрій би не хотів, щоб я за ним плакав. Його не потрібно шкодувати, шкодувати потрібно лише за тим, що біля нас не буде такої людини. Його завжди бракуватиме».

Адрій Юркевич народився 18 квітня 1982 року у селі Білозірці Лановецького району. Навчався в середній школі № 13 Тернополя. Закінчив Тернопільський національний економічний університет. За словами друзів, загиблий був оптимістом та сильною особистістю, доброю та щирою людиною. Вів здоровий спосіб життя, займався спортом.

Після поминальної панахиди присутні пішою ходою вирушили до Микулинецького кладовища, де поховали Героя.






Loading...



Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares