Минулої неділі жителів Кременця зібрала святкова подія. У місті над Іквою відкрили статую Скорботної Богородиці.
Про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомила науковець Ірина Скакальська.

- Історія Кременця пишеться сучасниками, і сьогодні нова сторінка – відкриття статуї Скорботної Богородиці (Кременецької Мадонни). Трепетно і почесно було знімати тканину під час відкриття, співпереживати з присутніми урочисту мить появи статуї Мадонни на терасі перед храмом на фоні міста та Замкової гори, – зазначила пані Ірина.

- Духовний оберіг Кременця встановили зусиллями отця Володимира Буграка, священниками та парафіянами собору Преображення Господнього, волонтерами. Всі записані імена жертводавців поміщено в капсулу, яка захована у фундаменті статуї, тому ці люди будуть під особливим захистом Богородиці. Балюстраду розмістили перед собором Преображення Господнього.
Розмови про статую велися ще з 2012 року, у колі можновладців, громадських діячів, керівників установ, були грандіозні проєкти, і вони канули в лету.
Автором скульптури є уродженець та почесний громадянин міста Кременця – митець Василь Горбачов. Він за свою творчу роботу не взяв платні.
Щодо історії, то інформації про Мадонну мало. На початку ХVІІІ ст. в Кременці з’явилися єзуїти, вони відкрили невелику місію, що нараховувала декілька ченців. Її завданням була підтримка і поширення католицизму через освіту. У 1731-1753 рр. єзуїти побудували монастирський комплекс у стилі бароко і перетворили його в колегіум.
Перед храмом була тераса, обрамлена балюстрадою, яку творять 32 кам’яні колони, поєднані між собою металевою решіткою. У самому центрі тераси на високому цоколі з тесаного каменю з 1768 р. стояла фігура Мадонни.
Офіційно автор статуї не підтверджений. За стилістикою скульптура відносилася до львівської школи І. Пінзеля. - Коли орден єзуїтів було розпущено, у його приміщеннях почала працювати перша світська середня школа. У 1805 р. садибу єзуїтського монастиря віддали Волинській гімназії (ліцею). Після його переведення у 1833 р. до Києва, приміщення ліцею дісталося Волинській духовній семінарії. Ось тоді скульптуру Мадонни перенесли у внутрішній двір Богоявленського монастиря. На своє місце, після реставрації, вона повернулася лише у 1934 р. і простояла до середини 1950-х років. Потім Мадонна безслідно зникла, версій є чимало. На терасі, владою, яка пропагувала атеїзм, було відкрито літній кінотеатр.
На поч.1990-х років громадою Преображенської церкви на місці, де стояла статуя Мадонни, було поставлено хрест. - Я не знаю, чи можемо говорити про повернення історичної Мадонни в сьогодення, її не дуже чіткі зображення маємо зі світлин, але точно можу сказати про творення сучасної духовної традиції Кременця… А погляд Мадонни сповнений скорботи і тепла, і турботи, – написала пані Ірина.



