Віталій Гакало рятував життя українських воїнів на найважчих ділянках фронту: Часів Яр, Бахмут, Соледар, Лиман, Покровськ, Курський напрямок, брав участь в евакуації поранених з «Азовсталі»… Віталій був студентом Тернопільського медуніверситету, а також працював фельдшером Центру екстреної медичної допомоги. А ще він був дуже юним, дуже добрим, світлим, вірив у Бога, любив і шанував батьків, Україну та свою маленьку батьківщину. Легких небесних хмарин тобі, Віталику! Вічна пам’ять…
Віталій народився 10 серпня 2001 року. У 2020 році хлопець закінчив навчання в Кременецькому медичному коледжі. З 2020 року працював фельдшером невідкладних станів у КНП «ЦЕМД та МК» на Тернопільській підстанції №3.
У 2022 році Віталій вступив на 2-й курс Тернопільського національного медичного університету за спеціальністю «Медицина».
У травні 2022 року він вже супроводжував бригади екстреної медичної допомоги на «Азовсталь» для евакуації поранених. 26 листопада 2022 року долучився до роботи Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова (ПДМШ ім. Миколи Пирогова). Добровольцем вирушив на фронт як бойовий медик із позивним «Професор» на війну в Донецьку область, де брав участь у бойових діях у таких населених пунктах, як Часів Яр, Бахмут, Соледар, Лиманський напрямок.
З 2023 року його основним напрямком військової кампанії був Лиманський напрямок. У 2024-му Віталій добровольцем брав участь в обороні Покровська та навколишніх населених пунктів. З 2025 року – бойові дії на Покровському та Курському напрямках.
У жовтні 2025 року підписав контракт і долучився до лав 67-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, де продовжив службу бойовим медиком. Навіть перебуваючи на фронті, Віталій не припиняв навчання. Він знаходив час для лекцій, завдань і тестів, адже дуже хотів продовжувати свій шлях у медицині та стати лікарем ортопедом-травматологом, – зазначили у Департаменті охорони здоров’я Тернопільської обласної військової адміністрації.
27 липня 2026 року (У День медичного працівника) Віталій загинув.
«Колектив Департаменту охорони здоров’я Тернопільської обласної військової адміністрації висловлює щирі співчуття рідним і близьким Віталія, його побратимам, друзям, викладачам, однокурсникам та всій спільноті Тернопільського національного медичного університету. Світла пам’ять про Героя, мужнього Захисника, бойового медика і майбутнього лікаря назавжди залишиться в наших серцях. Він віддав найдорожче – власне життя, щоб жили інші. Вічна пам’ять і слава Герою!» – йдеться у повідомленні департаменту.
«Колектив ТНМУ сумує і висловлює найглибші співчуття рідним, близьким та побратимам Віталія. Він був справжнім Героєм, світлою людиною та винятковим лікарем, який врятував сотні життів. Його подвиг і відданість Україні житимуть у нашій пам’яті вічно. Вічна шана та світла пам’ять Герою!
Царство Небесне!» – зазначили також в медичному університеті.
Віталій був членом Української Церкви Християн Віри Євангельської, сином пастора церкви УЦХВЄ села Заруддя, щирим християнином і медиком, який присвятив своє життя служінню людям.
«Бути медиком означає щодня стояти на сторожі людського життя. Це покликання милосердя, самопожертви й любові до ближнього. Саме таким був Віталій. Він сумлінно виконував своє служіння, допомагаючи тим, хто найбільше потребував підтримки, і до кінця залишився вірним своєму покликанню.
Останнього разу ми бачилися, коли я віз Віталія з рідного дому до Києва. Майже всю дорогу ми розмовляли. Тоді ніхто з нас не знав, що це буде наша остання спільна поїздка. Сьогодні я з вдячністю згадую ті години. Вони залишилися дорогоцінним спогадом. Віталій був щирим, світлим і глибоким християнином, який любив Бога, людей і своє покликання. Він обрав професію медика, щоб допомагати іншим, і залишився вірним цьому покликанню до кінця.
Від імені братерства УЦХВЄ висловлюємо щирі співчуття батькам, усій родині, друзям, церкві та всім, хто знав і любив Віталія. Святе Письмо говорить: «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15:13). Молимося, щоб Господь утішив зранені серця, зміцнив батьків, рідних і близьких Своєю благодаттю.
Світла пам’ять про Віталія Гакала, його жертовне служіння людям, вірність Господу та посвяту своєму покликанню назавжди залишиться в наших серцях. Нехай Господь благословить і підтримає всіх, хто сьогодні переживає цю важку втрату», – написав Віталій Яцюк.
Фото з соціальних мереж.