Українці витрачають на «слуг народу» шалені кошти. Держава оплачує їхню діяльність, оренду житла, проїзд у межах країни, телефонний зв’язок, роботу помічників-консультантів, оренду приміщень для прийому виборців, канцтовари та інше. Щоправда, народні обранці відпрацьовують бюджетні гроші так собі…
1 мільярд 167 мільйонів 473 тисячі 400 гривень – стільки коштує цьогорічна робота Ради, підрахували аналітики громадської організації «Слово і діло». Суму вивели, грунтуючись на даних державного кошторису і додаткових документах.
У законодавчому органі країни налічується 4388 працівників: 423 депутатів, 1692 помічників-консультантів, 1055 працівників апарату Ради і 1218 працівників підвідомчих підприємств. Їм виплатять за роботу в цьому році 548,4 мільйони гривень. На зарплати піде 416,4 мільйони. На доплати й надбавки – 75,5 мільйонів. На премії – 27,3 мільйони. І 29,2 мільйони – на матеріальну допомогу.
Один нардеп обходиться країні у середньому в 65673 гривні на місяць, на рік – 788 тисяч. Але з преміями, надбавками і матеріальною допомогою сума може сягати й мільйона.
Від депутатських мільйонів аж в очах рябіє. Приміром, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення складає 251,7 мільйонів на рік. Як зазначають аналітики згаданої громадської організації, цих грошей вистачило б на оплату праці упродовж року 1831 фахівцеві ІТ-сфери. Юридичні, перекладацькі та інші послуги вартують 27,4 мільйони. А цих грошей достатньо на річні зарплати 228 перекладачам. Науково-правове забезпечення діяльності парламенту коштує 11,2 мільйони. Це – 69 річних зарплат для 69 середньостатистичних юристів.
У проекті бюджету-2018 запропоновано ще збільшити витрати на фінансування парламенту майже на півмільярда гривень. Зокрема, видатки на законодавчу діяльність зросте на 272 мільйони, а на матеріально-технічне забезпечення – на 175 мільйонів.
Пропонують збільшити і фінансування Кабміну на 327 мільйонів. У бюджеті-2017 на утримання уряду передбачено 1,18 мільярда гривень. Наступного року сума може сягнути 1,50 мільярда.
Державному управлінню справами для обслуговування і забезпечення діяльності президента Петра Порошенка та його адміністрації Кабмін пропонує збільшити фінансування на 17,7 відсотків – до 965,4 мільйонів гривень. Держбюджет-2017 передбачав 746,6 мільйонів на обслуговування Порошенка й адміністрації. А в липні фінансування збільшили на 73,2 мільйони – до 819,9 мільйонів гривень.
А що «слуги» вділять для народу? Так, Кабмін запропонував Раді підвищити прожитковий мінімум на 153 гривні до кінця наступного року. Із 1 січня 2018 року – 1700 гривень, з 1 липня – 1777, з 1 грудня – 1853 гривні, гласить проект Основного фінансового документа.
Для дітей віком до 6 років з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум складе 1492 гривні, з 1 липня – 1559, з 1 грудня – 1626 гривень. Для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року – 1860 гривень, з 1 липня – 1944, з 1 грудня – 2027.
Отже, прожитковий мінімум українця зросте на кілограм ковбаси. Непоганої, хоча є і дорожча.
Судячи з проекту бюджету-2018, слід готуватися до підвищення курсу долара. Прогнозований курс гривні на кінець наступного року складе 30,1 грн/$1.
Виходячи з цього, загальний розмір прямого держборгу на початок 2019 року сягне 1 трильйона 999,35 мільярдів гривень, або 61,5 відсотків ВВП. Гарантований держборг складе 747,55 мільйонів. А сумарний держборг – 84,6 відсотків ВВП.
Як зазначив директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров, на кожного українця вже припадає 1760 доларів держборгу.
Дохідна частина держбюджету-2018 запланована майже у 1,12 трильйонів гривень (у 2017 році – 974 мільярди). Видаткова – 1,19 трильйони гривень (було 992 мільярди). Це – перший держбюджет, який перевалить за трильйон.
Інфляцію планують на рівні семи відсотків. Однак експерти прогнозують удвічі більше, пише «Сьогодні».
Прем’єр Володимир Гройсман «ощасливив», що за рік мінімалку планують підвищити на 523 гривні – з 3200 – до 3723 гривень.
Про зростання пенсій стане відомо після прийняття закону про пенсійну реформу.
На державну допомогу закладено 112,7 мільярдів гривень. У тому числі на субсидії – 55,1 мільярда – на чотири мільярди більше, аніж цього року. За словами міністра соцполітики Андрія Реви, кількість домогосподарств, які потребуватимуть субсидії у наступному році, може скласти 5-5,5 мільйонів. Олігархи можуть радіти. Адже держава, фактично, субсидіює у кінцевому результаті їхній бізнес.
Влада доволі прихильно у фінансовому плані ставиться до силовиків. Видатки для силового блоку зростуть до 165 мільярдів гривень – на 22 мільярди більше, аніж цьогоріч. Це складе п’ять відсотків ВВП. У тому числі армія отримає 60 мільярдів гривень – сума збільшиться на 11 мільярдів. МВС, Держприкордонслужбі і «надзвичайникам» передбачено 63,9 мільярдів гривень – більше на 10,8 мільярдів.
Будівництво і ремонт доріг обійдеться у 2018 році 44 мільярди гривень – на 12 мільярдів більше, ніж тепер.
На освіту обіцяють виділити майже 217,5 мільярдів гривень. На медицину – до 112,2 мільярдів. Культура отримає 4,1 мільярда.
До речі, Гройсман пообіцяв, що оподаткування не підвищуватимуть, а доходи збільшаться за рахунок економічного зростання. В Україні й так податки – одні з найвищих у Європі. А процес їх сплати – найскладніший.
