Такими словами можна коротко сказати про нову прем’єру в Хмельницькому обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М. Старицького. Адже автори казки-притчі “Чотири чарівні перлини” – тернополяни Богдан Мельничук і Галина Шулим. Ця п’єса творчого тандему була відзначена дипломом міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова–2013”.
Уперше світло рампи твір побачив у Хмельницькому. Постановку здійснив молодий режисер Дмитро Гусаков. Шанувальники Мельпомени з нашого міста мали змогу побачити роботу цього талановитого митця – комедію “Стрибок у постіль” за п’єсою сучасного французького драматурга М. Мітуа – під час торішнього фестивалю “Тернопільські театральні вечори. Дебют”, на якому спектакль був відзначений дипломом. А перед цим схвальні відгуки глядачів викликали інші роботи Д. Гусакова – вистави за п’єсами “Квартет для двох” А. Крима та “Не такий, як усі” О. Слановського.
Прем’єра “Чотири чарівні перлини” стала 35-ю для досвідченого драматурга, заслуженого діяча мистецтв України Богдана Мельничука і першою для молодої літераторки Галини Шулим.
– Відрадно, що саме в нашому театрі відбулося першопрочитання п’єси, – сказав Д. Гусаков. – А також приємно те, що її автори охоче відгукувалися на побажання режисерно-постановочної частини, акторів, вносили зміни у первісний текст, що збагачувало його, надавало більшої динамічності розвиткові подій, глибшої аргументованості характерам героїв, внутрішньої мотивації їхнім учинкам. Протягом кількох місяців тривала спільна цілеспрямована робота, що, як на мою думку, увінчалася бажаним результатом.
В основі п’єси – історія хлопчика Мартіна, який вирішив будь-що допомогти батькові, котрий осліп після смерті дружини. Позаяк “на місці скільки не сиди, не висидиш нічого, лиш тому, хто йде до мети, скоряється дорога”, як співає герой у своїй пісеньці, він і вирушив у пошуки чудодійного засобу. Не переповідаючи сюжету, скажу тільки, що глядачів чекала захоплююча мандрівка разом із головним героєм у світ, де є і добрі, й темні сили. Тут і традиційні для казок Король та Королева, і фольклорна Дівчина-берізка, і звичайні люди, як скажімо, Лісник та його син художник Міру, Мати з дочками Віолою та Веронікою. Усім їм наробив біди Чорний чоловік. Автори, пам’ятаючи ту істину, що для дітей треба писати краще, ніж для дорослих, зуміли поєднати реальність із фантазією, перекинути логічні містки між тим, про що йдеться у п’єсі, й нашим сьогоденням. А ще – уникли зайвого моралізаторства, домоглися високої емоційності, яка забезпечує співпереживання глядацької зали.
Основна ідея вистави – твори людям добро, і воно повернеться до тебе сторицею. Ось якими словами проводжає Мартіна в дорогу його батько: “Продовжуй залишатися таким добрим, яким ти є, і завжди всім допомагай. Даруй любов свою щиру і май міцну віру. Віру в те, що зможеш труднощі здолати…” Цю думку продовжує Чаклунка: “Найвище призначення людини – творити добро… Не жалій для людей добра…”
Фінал вистави, як і належить, оптимістичний. Чарівні перлини, точніше, те, як ними розпорядився за допомогою Чаклунки головний герой, таки подарували щастя і йому, й іншим позитивним дійовим особам. А шлях до нього був насичений багатьма пригодами. Глядачі потрапили у справді казкову атмосферу, яка зачаровувала, приваблювала несподіванками та втішала правильними шляхами виходу зі скрутних ситуацій.
Зазначимо, що одну з провідних ролей – художника Міру – виконав уродженець м. Монастирськ, випускник театрального відділення (клас народного артиста України В’ячеслава Хім’яка) Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Володимир Кіт.
Зоровий образ вистави вражає буквально з перших її хвилин. Цікаве та динамічне художнє оформлення, що дає змогу використовувати і анімацію, й документальні кінокадри, здійснив Олександр Долоянц. Музичне оформлення здійснили Дмитро Гусаков та Леонід Деркач.
У спектаклі звучить багато пісень, і немає сумніву, що вони запам’ятаються глядачам, а деякі навіть пообіцяли взяти в репертуар професійні співаки.
…Я спостерігав за реакцією шанувальників Мельпомени після перегляду казки-притчі, чув, як вони обмінюються враженнями. І переконався, що і юні глядачі, і їхні батьки й наставники вийшли із зали багатшими інтелектуально, сповненими світлих почуттів, віри у торжество добра над злом. А це свідчить, що і драматурги, і творчий колектив театру працювали недаремно. Хочеться, що цю виставу хмельницькі майстри сцени показали і в Тернополі.
Назар ВОЛЯНСЬКИЙ, учень 11-го класу Тернопільської ЗОШ № 22.
На фото: сцени з вистави.
