Політики обіцяють одне, а насправді виходить інше. Не так давно українцям обіцяли: епоха бідності скоро закінчиться. Навіть дехто намагався переконати, що вона вже майже в минулому. Але…
Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков натякнув: «епоха бідності» в 2021 році не закінчиться. І спрогнозував непростий рік, з огляду на ухвалений держбюджет. Керівник парламенту на телеканалі «Україна 24» також зазначив, що ситуацію погіршила пандемія коронавірусу, яка вплинула не тільки на українську, а й світову економіку.
Тим часом 71 відсоток наших співвітчизників незадоволені подіями в країні.
Люди вважають: справи йдуть у неправильному напрямку. Такі дані соціологічної групи «Рейтинг». «Понад 70 відсотків вважають, що економічне становище в Україні погіршилось за останні пів року», – йдеться в дослідженні. 56 відсотків відчули погіршення фінансового стану родини. Більшість опитаних – 63 відсотки – вважають, що економічну кризу провокує некомпетентність влади. І лише 25 відсотків українців вбачають причину кризи у пандемії.
Кабмін на чолі з прем’єром Денисом Шмигалем працював у 2020 році на трійку, сказав Gazeta.ua економіст Володимир Дубровський. За його словами, «уряд Шмигаля від початку був слабкий. Його набирали нашвидку. Підбирався не для реформ, а щоб хоч якось керувати, виживати. Відбирали менеджерів без високих амбіцій. Такі створюють менше конфліктів і краще пристосовуються. Шмигалю не потрібно робити реформи, які будуть комусь поперек горла. Не наживає собі ворогів. Як ахметівський менеджер (2017-2019 роках працював на керівних посадах у ДТЕК олігарха Ріната Ахметова) добре вміє знаходити компроміси. Це не ефективне керівництво країною».
Цей рік уряд відпрацював на трієчку з плюсом. Принаймні, не сталося катастроф. Щоправда, роботу Міністерства економіки взагалі не видно. Бюджет на наступний рік роздутий, надходження – нереалістичні.
І, до речі, наступного року Україні доведеться позичати, зокрема в іноземнх кредиторів, чимало грошей. А цьогоріч за обслуговування держборгу кожен українець сплатив 3 тисячі гривень, повідомив голова Рахункової палати Валерій Пацкан. Загалом, кожна сьома гривня доходів держбюджету йде на обслуговування боргу.
Для України запозичення – найбільша проблема. Це – третина держбюджету. За словами Пацкана, в держбюджеті-2020 на погашення держборгу спершу було передбачено 346 мільярдів гривень. А за фактом, станом на 1 грудня, вже витрачено 357,4 мільярди. І ця сума до кінця року буде ще більшою.
А на що найбільше тратилися українці? Зокрема, в третьому кварталі.
За підрахунками Держстату, найбільше грошей пішло на їжу та оплату компослуг. Найменше – на освіту, відпочинок та ресторани й готелі. За згаданий період українці витратили 790,139 мільярдів гривень – на один відсоток більше, аніж за аналогічний період минулого року.
Отже, на харчі та безалкогольні напої пішло 42 відсотки грошей; на оплату комуналки – 11,9 відсотків; транспорт – 8,8; алкоголь, цигарки та наркотики – 7,9; охорону здоров’я -5,7; одяг і взуття – 5; ресторани та готелі – 2,7; освіта – 1,3 відсотка…
І раніше картина була схожою. Левову частину доходу українці витрачали на їжу та компослуги. Щоправда, на третьому місці у рейтингу були витрати на здоров’я.
І ще один нюанс. Дослідження консалтингової компанії Ernst & Young свідчить: тіньова економіка в Україні становить близько 24 відсотків. Проте голова парламентського комітету фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає цю цифру занадто оптимістичною. Він припускає, що більше 50 відсотків вітчизняної економіки перебуває в тіні. Про це Гетманцев сказав у інтерв’ю Радіо Свобода. «Але й та цифра, про яку говорить Ernst & Young, також завелика. Вона страшна!» – наголосив нардеп.
Але ж в Україні стільки контролюючих органів! У багатьох чиновників цих сфер високі зарплати. Куди ж вони дивляться?! З такими «тіньовими» показниками епоха бідності триватиме хтозна скільки…
Ольга ЧОРНА.
(Фото з відкритих джерел).
