Знаючи, що у паломницькому турі є Париж, я закмітувала неодмінно піти до Ейфелевої вежі і подивитися, як справи в культовому закладі, який зводить Росія у цьому, одному з найпрестижніших районів столиці Франції. Розмови про зведення “Русского духовно-культурного центра” на березі Сени за кілометр від візитівки Парижу велися ще з 2007 року, коли Росія на відкритому конкурсі виграла, заплативши (за джерелами з інтернету, бо, звичайно, це комерційна таємниця) 70 млн. євро, чого не могли дати інші учасники – Саудівська Аравія і Канада. Проект передбачав зведення православного храму, семінарії, бібліотеки та залів для прийомів. Загальна площа комплексу мала скласти 4245 квадратних метрів, на території, визнаній ЮНЕСКО світовою спадщиною.
Згідно з ескізами проекту, представленого в 2011 році, на церкві мало бути п’ять золотих куполів, центральний – заввишки 27 метрів. Споруди – об’єднані скляним дахом, що символізував би покров Богородиці. Будівництво мали ропочати у 2012. Цей проект французькі ЗМІ назвали “кремлівським собором”. А мер Парижа сказав тоді, що”балдахін” над спорудами порушить гармонію історичного району. Росіяни змінили проект, взяли нового архітектора і почали будівництво. Були ще там якісь проблеми, суди, але на це будівництво поширюється дипломатичний імунітет. Зрештою, мене не цікавили ні гроші, які ідуть на будівництво, ні мікроклімат, в якому зводять російську церкву. Я хотіла переконатися на власні очі, що це дійсно відбувається і що ж вони там будують без “балдахіна”, як «вивчили» можливість гармонійно вписати будівлю в паризький простір. І я переконалася. Вписали. Будівництво іде повним ходом. Крани і найвищий купол ледь не перекривають вид на Ейфелеву вежу з боку набережної Бранлі. Це уже не єдине приміщення, а комплекс із кількох – храм, російсько-французька школа і культурний центр. Ці приміщення зайняли чи не половину площі.
Тепер тільки французи гріють чуби, адже російський храм буде побудований поруч із Центральною розвідкою Франції, це в декількох метрах від палацу Альма. Колись він був стайнею Наполеона III, але сьогодні там розташовано багато служб Єлисейського палацу. Йдеться про поштову службу президента, 16 службових квартир співробітників апарату глави держави, а також Вищу раду магістратури. Словом, тут працюють і живуть люди, які володіють багатьма секретними даними, а отже представляють неабиякий інте-рес для іноземних спецслужб. Будівництво мають завершити восени. Храм стане першою російською пам’яткою у Парижі, побудованою за більш як сто років. Появу російського центру у столиці Франції влада подає як ефективний дипломатичний переворот у відносинах двох країн.
А я чомусь пригадала інформацію про те, що Українська православна церква Московського патріархату зведе в Києві на Залізничному шосе найвищий храм у Європі – його висота сягне 120 метрів. Тільки чи побільшає любові до України в апологетів «русского мира»?
Оскільки ми ще мали півгодини екскурсії по Парижу, то пішли в обхід російського центру на Марсове поле на галявину перед Ейфелевою вежею, подихати ще паризьким повітрям, бо, хто знає, яким воно тут буде вже восени.
Людмила ОСТРОВСЬКА.
