Український кінематограф останнім часом переживає небувалий підйом. Режисери з кожним роком все більше тішать глядачів якістю, а актори – майстерною грою. І на минулому тижні у прокат одночасно вийшли чудова комедія, яка завоювала симпатії глядачів на минулому Одеському кінофестивалі, і приголомшливо красива екранізація українського бестселера. Побачити фільми вже можна і в Тернополі.
«Мої думки тихі» або зводи маму в кіно
16 січня у прокат вийшла стрічка «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча, яку називають першою українською комедією, за яку не соромно.
За сюжетом, Вадим (актор Андрій Лідаговський) – молодий звукорежисер із Києва отримує шанс поїхати до «привабливої Канади». Але для цього йому треба виконати одне завдання – записати голоси закарпатських тварин. Однак, все виявляється набагато складнішим, коли супутником у його новій роботі стає мама (Ірма Вітовська).
Уперше «Мої думки тихі» показали під час Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах, де стрічка отримала Спеціальну премію журі. З Одеського міжнародного кінофестивалю команда Лукіча привезла аж п’ять премій. Кіно побачили вже 11 країн: серед них Чехія, Австрія, Ірландія, Німеччина та навіть Південна Корея.
Режисер картини зазначає, що його фільм, в першу чергу, про невимовлені слова, які ми не завжди можемо сказати нашим близьким, яких любимо.
Сценарист зазначає, що головним героєм фільму є жінка, і це дуже символічно для України в цілому. Адже наші матері, бабусі жертвують багато чим задля своїх дітей та онуків.
Автори фільму започаткували флешмоб «Зводи маму в кіно». Антоніо Лукіч сподівається, що спільний перегляд фільму сприятиме переосмисленню стосунків з матерями. І кожен буде мати можливість побачити у ньому себе ніби збоку.
«Віддана»: ніжна еротика, смачна їжа і непроста любов
Також 16 січня у прокат вийшла стрічка «Віддана» режисери Христини Сиволап за романом-бестселером Софії Андрухович «Фелікс Австрія». Це історія про двох жінок – Стефу й Аделю, які не знають, хто вони одна одній – подруги, сестри чи служниця і господиня, але їхні долі сплелися у нерозривному зв’язку любові, ревнощів, подвійних смислів і таємниць.
Фільм відрізняється від книжки, розповіла в одному з інтерв’ю письменниця Софія Андрухович.
– Я бачила, що Надя Зайончковська, продюсерка фільму, по-справжньому захоплена й хоче зробити щось неймовірне, і це найважливіше. І я сприйняла, що воно може бути інакшим, ніж мій роман, – поділилася Софія Андрухович.
«Віддану» сварять за «книжкову» мову, роботу сценаристів та водночас хвалять за музичне та художнє оформлення, що переносить в атмосферу Західної України
1860-х років.
Фільм дійсно постаралися зробити маленьким святом для очей. У стрічку вклали значні, як для українського кіно, 60 мільйонів гривень, добру частку яких витратили на запаморочливо красиві костюми й декорації.
Головні ролі виконали Олеся Романова (Адель), Роман Луцький (її чоловік Петро) і польська актриса Маріанна Янушевич (служниця Стефа). У кадрі їм доводилося роздягатися, але крім естетичної функцій, ню-сцени допомогли розкрити характери персонажів.
Творча команда зробила п’ять експедицій до Івано-Франківська, де розгортається історія, у пошуках локацій. Один із особняків відповідав вимогам, але не вдалося домовитися з усіма його мешканцями. Крім того, заважала сучасна забудова. Зрештою інтер’єрні зйомки провели в павільйоні й Чернівецькому драматичному театрі імені Ольги Кобилянської.
