Молитви бувають різні.
З подяки. З радості. З відчаю, з безвиході. Сліз. Сміху.
Бувають тихі – при свічці. Бувають врочисті – при дзвонах. Бувають німі – лиш очі.
Бувають швидкі – лиш устами. Далекі, думками блукаючі. Бувають голосні – з криком, з гучним стуканням в Двері Неба.
Бувають безсилі. Бувають веселі – зі співом і «грою у бубен».
Давидові молитви. Молитви митаря. Молитви фарисея, молитви розбійника, блудниці, заклопотаної Марти…
Різні.
У храмах, церквах, синагогах, капличках, вокзалах, лікарнях. Приватні, загальні, спільні, по радіо, в інтернеті, по телебаченню, в дорозі…
Молитви…
Хай буде молитва – наша ниточка з Богом, наш рупор до Неба, наші радіохвилі з головним Маяком…
Неля ДРИБОТІЙ.
