Останній шкільний дзвінок для вчителя: на Тернопільщині прощаються з воїном Сергієм Дунаєм

Останній шкільний дзвінок для вчителя: на Тернопільщині прощаються з воїном Сергієм Дунаєм

Сергій Дунай – уродженець села Карначівка Збаразької громади. У нього була дуже мирна і потрібна професія: Сергій Георгійович працював учителем Лопушненської школи на Лановеччині.

Та коли розпочалася повномасштабна війна, Сергій змінив шкільні класи, улюблені уроки на автомат та полігони. Вже в березні 2022 року командир взводу, капітан військової служби Сергій Дунай став на захист України і нас з вами, рідної землі, всього, що так любив.

Мужній воїн загинув 4 червня у жорстоких боях з російськими окупантами  поблизу села Діброва Сєвєродонецького району Луганської області. Сергію був 51 рік. 

Сьогодні, 7 червня, кортеж з тілом Героя зустріли на центральній площі міста Ланівці велика освітянська родина, друзі, знайомі та просто небайдужі жителі громади, які прийшли віддати останню земну шану Герою. Прощалися зі своїм учителем учні, не стримували сліз колеги. Як зазначили у Лановецькій міській раді, Сергій Георгійович був вчителем  за покликанням та мужнім захисником за волею серця. За українським захисником рясним, теплим дощиком плакало навіть небо, мирну блакить якого захищав відважний воїн. 

А на шкільному подвір’ї такої рідної Лопушненської школи для вчителя продзвенів його останній шкільний дзвінок, який пролунав з рук колег та учнів. 

Друзі, знайомі, колеги пишуть сотні коментарів зі словами співчуття та болю за полеглим Героєм. Усі, хто знав Сергія Дуная, відгукуються про нього, як добру, щиру і дуже світлу людину. І досі не можуть повірити, що його більше уже нема.

«Страшна звістка обпалила наші серця – загинув наш Учитель Дунай Сергій Георгійович. Людина щирої душі і великого серця, товариський, мудрий і розсудливий, гарний співрозмовник, прекрасний учитель, патріот своєї держави –  таким залишиться Сергій Георгійович в пам’яті всі тих, хто його знав і любив. Сумуємо з рідними і близькими, розділяємо біль втрати. Вічна і світла пам’ять Герою!» – написала Olena Bondaruk на сторінці Лопушненського ЗЗСО І-ІІ ступенів. 

«Слова ніби розпорошились, їх не зібрати разом у логічну послідовність…У свідомості прокручуються мільйони думок за хвилину, але однієї мозок сприйняти не може. Скільки спогадів тепер назавжди у пам’яті, а скільки спільних планів залишились невиконаними… Скільки чудових моментів зафіксовано на фото, а скільки їх ще могло бути… І останнє повідомлення, яке так і залишиться непрочитаним. Він був не співробітником, колегою чи просто знайомим… Він був надійним другом, майже батьком», – згадує Валерій Шостак.

«Боже, чому ти його забрав???!!! За що? Він був Янголом на землі.

Я не вірю, що ти вже не напишеш : “Спокійної ночі. До завтра”. 

І вже не буде завтра для тебе. Чому,?! Чому?! І завтра буде, але вже без тебе. Спи спокійно, мій Герою. Земля тобі пухом.

Чому? Як? Ти ж обіцяв мені повернутися. Ти так чекав свого дня народження, бо вірив, що будеш святкувати його з нами. Залишилося ще майже два місяці, а тебе вже нема. Серце рветься від болю. Чому саме ти, світла людино…», – стільки болю, жалю і тепла виливає у словах про Сергія Надія Ковальчук.

«Дунай Сергій Георгійович! Досі не вкладається в голові та не віриться. Чому саме він? За що? Ця світла, добра і щира людина. Завжди готовий всім на допомогу… Справжній патріот своєї країни. Він був з тих, кого називають Янголами на землі.

Він назавжди залишиться в серцях своїх учнів, колег, рідних, друзів та знайомих відданим, добрим, відкритим та найкращим Учителем», – щирі слова співчуття висловили в  Карначівській гімназії.

Поетичними квітами-рядками лягла присвята Сергію Георгійовичу від Оксани Багрій:

«Тихо плачуть пелюстки півонії,

Скапує воском свіча…

Рідного, доброго вчителя

З нами вже більше нема.

У серці назавжди залишиться 

Ваш голос, Ваш погляд, ваш сміх.

Ви були справедливим і відданим, 

своє серце ділили на всіх.

Ви вчили нас жити правдиво, 

Рідну землю найбільше любить, 

Усі ми молилися щиро, 

Аби Вас Всевишній зберіг. 

Гірко плачуть пелюстки півонії.

Квилить і рветься душа.

Наш рідний, улюблений вчителю,

як жаль, що вас з нами нема…»

Чин похорону Сергія Дуная відбудеться завтра, 8 червня, о 10-ій  годині в Церкві Успіння Божої Матері рідного села Карначівка. 

Вічна слава Герою! Дякуємо за Україну! 

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *