Роксолана Кошулинська – логопединя, філологиня та авторка серії багаторазових розвиваючих зошитів для діток «НУМО». Проживає та працює у Тернополі. Змалечку уявляла себе вчителем, а з віком любов до діток лише посилювалась. Саме тому вирішила обрати професію педагога. На 4 курсі навчання в університеті, будучи в пошуку додаткових знань, натрапила на курс для логопедів-початківців. Зацікавилась, прослухала і зрозуміла, що цікаво було б спробувати себе у цій сфері. З цього і розпочався її шлях у логопедії. Більше деталей про свою роботу Роксолана розповіла нашому виданню.
Де навчалася і коли розпочала свою діяльність?
– Освіту бакалавра здобула у ТНПУ ім. В. Гнатюка, де навчалась за кваліфікацією «Вчитель української мови і літератури». Так як уже на останньому курсі активно цікавилась сферою логопедії, після завершення навчання вирішила поглибити свої знання. Наступні 2 роки здобувала ступінь магістра за спеціальністю «Логопедія» у Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова. В цей час і розпочала свою професійну діяльність. Основними напрямками моєї діяльності на сьогоднішній день є: корекція звуковимови, робота із такими мовленнєвими порушеннями як дизартрія та диспраксія, розвиток складової структури слова та граматичної сторони мовлення.
З якими проблемами найчастіше звертаються клієнти?
– Найпоширенішими труднощами, з якими стикаються діти раннього віку є затримка мовлення. Не менш поширеним є так звана «нерозбірливість» мовлення, коли навіть батькам важко зрозуміти своїх діток, адже словниковий запас обмежений, а мовлення – позбавлене виразності та структурованості. А от старші дошкільники все частіше стикаються із відсутністю одного або декілька звуків, а часто і різних їх груп.
Працюєш лише з дітьми, чи маєш і дорослих клієнтів?
– Усі мої учні – дітки від чотирьох і до десяти років. Поки не доводилось мати справу із дорослими клієнтами. Багато хто давно уже розчарувався, змирився та звик до своєї, іноді і неправильної, вимови. Але хочу нагадати, що поставити звук реально навіть у зрілому віці. Тому, хто довго вагався – вже зараз може почати роботу із вдосконалення свого мовлення!
Можливо, можеш поділитися найпоширенішими стереотипами, щодо проблем мовлення у дітей?
Міф 1: почекати до 3-4 років, дитина виговориться.
Якщо у дитини в 3-6 місяців відсутні протяжні голосні звуки (гуління), в 6-8 місяців – ритмічні склади, типу «ба-ба-ба» або «ма-ма-ма» (лепет), в 10-14 місяців – перші прості слова – варто одразу звернутися до спеціалістів, адже це може свідчити про перші дзвіночки затримки мовленнєвого розвитку. За потреби корекція мовлення може розпочатись і з такого раннього віку.
Міф 2: хлопчики починають говорити пізніше.
Немає жодних досліджень, які б підтвердили це. На жаль, ми можемо втрачати час, коли малюк вже потребує допомоги.
Міф 3: малюк в 2-3 роки повинен вимовляти усі звуки.
Для появи звуків існують відповідні фізіологічні норми. Так приголосні [с], [з], [ц], [дз], [ш], [ж], [ч], [дж], [шч] з’являються у віці 3-5 років, а [л] та [р] у 5-6 років.
Коли (у якому віці) варто звертатися батькам до логопеда, щоб на ефективніше виправити проблеми мовлення дитини?
Моя універсальна порада – бути уважними щодо розвитку своїх діток та розуміти фізіологічні норми його появи та вдосконалення. Тільки будучи обізнаними у цьому, батьки зможуть звернути увагу на перші тривожні дзвіночки. Після чого, одразу рекомендую звернутись на консультацію до спеціаліста. Він, у свою чергу, або розвіє тривожні побоювання, або ж зможе надати кваліфіковану допомогу, не втрачаючи такий дорогоцінний час.
Ось основні маркери, коли звернутися до логопеда:
– якщо у віці 6-8 місяців у дитини відсутній лепет – ритмічні склади, типу «ба-ба-ба» або «ма-ма-ма»;
– якщо у віці 10-14 місяців так і не з’явились перші слова;
– якщо у віці 2 років дитина не будує прості словосполучення (мама дай, пити воду);
– якщо у віці 3 років у дитини відсутні речення;
– якщо у віці 4 років мовлення дитини незрозуміле для оточуючих;
– якщо у віці 4,5 – 5 років у мовленні наявні численні аграматизми;
– якщо у віці 5 років у дитини відсутні певні звуки, виключенням є звуки [л] та [р], які можуть з’явитись ближче до 6 років.
Які проблеми мовлення є нормою, а на які варто звернути увагу. Дуже часто батьки хибно панікують, навіть тоді, коли мовні вади їх дитини легко виправляються.
Нормою є відсутність звуків у малюків. Адже усі вони з’являються відповідно певному вікові. Так у 1-2 роки з’являються голосні [а], [о], [е] та приголосні [п], [б], [м]; у 2-3 роки – голосні звуки [і], [и], [у] та приголосні [ф], [в], [т], [д], [н], [г], [к], [ґ],[х], [й]; у 3-5 років – [с], [з], [ц], [дз], [ш], [ж], [ч], [дж], [шч]. І аж у 5-6 років [л] та [р].
Часто також батьки панікують, коли діткам у віці 2-4 років важко узгоджувати слова у реченні. Вони кажуть «зелена олівець», «мама робив» або ж «чотири шишок». У цьому віці ми ще допускаємо ці помилки, адже мовлення набирає граматичної правильності ближче до 5 років.
Чи можеш дати кілька універсальних порад для занять батьків з дітьми, які можуть бути профілактичними під час розвитку мовлення. Або, можливо, якісь вправи, які можуть виправити мінімальні вади мовлення?
Розвиток мовлення діток – складний та багатогранний процес, який має свої особливості для кожного віку. Тим не менш, дотримуючись базових порад, батьки з легкістю можуть розвивати його вдома. Ба більше, перетворити це у цікаві та захоплюючі ігри, які позитивно впливатимуть на розвиток мовлення.
Тож:
1. Стимулюйте вашого малюка до мовлення та не спішіть пропонувати дитині все на світі, як тільки вона показала пальчиком на стіл. Запропонуйте їй 2 варіанти («Ти хочеш кубик чи м’яч?») та дочекайтесь словесної відповіді.
2. Пам’ятайте, що мовлення – це найвища психічна функція, якій передують сприймання, мислення, пам’ять, увага та уява. Розвиваючи які, ви побачите позитивні зміни і у мовленні. На сьогоднішній день у книгарнях безліч зошитів, завдяки якими ви зможете обрати посильні завдання для дитини та удосконалити її навички.
3. Вчіть дітей відповідати повними реченнями, описувати побачене або ж почуте, аргументовувати свою думку. Все це позитивно впливатиме на розвиток зв’язного мовлення в майбутньому.
4. Розвивайте дихання діток, адже тривалий сильний видих є основою чіткості та виразності мовлення.
5. Використовуйте сучасні можливості із користю. Безліч різноманітних руханок, логоритмічних та артикуляційних вправи є у вільному доступі на інтернет-платформах.
Тож розвивати мовлення свого малюка можна цікаво, якщо дотримуватись цих порад.
Які в основному техніки застосовуєш?
Оскільки провідним видом діяльності діток дошкільного віку є гра, ми із задоволенням виконуємо артикуляційну гімнастику, сидячи на підлозі з м’ячем у руках, ставимо звуки з допомогою желейних паличок, автоматизовуємо їх та стрибаємо по тактильних пазлах або ж долаємо перешкоди, відпрацьовуємо граматичні категорії та будуємо різноманітні споруди. Ідей для завдань – безліч, варто лише прислухатись до наших маленьких учнів. А у активному русі і діткам цікавіше, і робота логопеда продуктивніша. Адже завдяки цьому, ми уникаємо так званого «кабінетного» мовлення, коли дитина говорить правильно лише біля спеціаліста.
Катерина МАГУЛА.
