Розповідає кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Тернопільського національного технічного університету Інна Моначин.
Чому ми розлучаємося?
Сьогодні так багато говорять про стосунки чоловіка та жінки, про відмінності між чоловіками та жінками, про бажання чоловіків і бажання жінок, про те, як можна порозумітися і прийняти сторону партнера…
Та, на жаль, ми все частіше чуємо про розлучення.
Іноді люди розлучаються, а потім шкодують про те, що сталося з ними. Іноді ненавидять свій вибір до кінця життя, іноді не прощають – і так живуть з образою, жалем чи болем… А іноді жалкують про речі, які вони скоїли. Особливо ті пари, які прожили чималий відлік часу. Деколи навіть після розлучення продовжують спілкування в соціальних мережах, при зустрічах вирішуючи питання дітей або побуту.
Здавалося, ми могли б краще розуміти один одного, проте жінки залишаються загадкою для чоловіків, а чоловіки залишаються незрозумілими для жінок.
У сімейній психотерапії є дуже слушна думка щодо пошуку «свого» партнера: «Якщо ви хочете знайти другу половинку, спочатку знайдіть першу».
Насправді дуже важливо пізнати себе, побачити, що я можу досягти сам, наскільки можу забезпечити себе фінансово, чи вмію поставити ціль і досягти її, чи можу самостійно прийняти рішення. Ці та інші питання дають можливість поглянути на себе зі сторони і прийняти себе таким, яким я є. І тільки тоді людина може зрозуміти, яким вона бачить партнера.
Звичайно, люди часто шукають і знаходять такого партнера, який би мав ті риси характеру, яких немає в нас самих. Така собі природна потреба рівноваги. І дуже добре, коли обоє партнерів приймають один одного такими, як вони є, з усіма їх перевагами та недоліками, але при цьому не бояться працювати над власним розвитком і розвитком своїх стосунків.
4 звички для хороших стосунків
Хороші стосунки насправді – це тривала і непроста робота партнерів. Можна зазначити чотири звички, які сприяють підтримці любові між партнерами.
- Навчитися розмовляти. Напевно, в кожної жінки була пропозиція – «з квітами і каблучкою прожити щасливе сімейне життя в любові та радості». Добре, якщо мета обох збіглася, а якщо – ні? Ось і виходить: потрібно навчитися розмовляти і з собою, і з партнером.
Кожен раз, коли ви думаєте про стосунки або зустрічаєте партнера/партнерку і серце б’ється частіше, старайтеся чесно відповісти на питання: «що насправді ви хочете від нього/неї?».
Варіантів може бути багато, але почуйте свій: щирий і правдивий, щоб потім не було боляче. Бо вміння вести діалог, відповідати на питання, слухати і чути може багато що розповісти про людину.
- Навчитися терпимості. Колись наші прабабусі говорили «стерпиться-злюбиться». І, напевно, вони мали рацію: щоб полюбити, спочатку треба навчитися терпіти, тобто навчитися приймати людину, такою, якою вона є.
Кожен має свій характер, свої індивідуальні особливості, й іноді нам бракує терпіння до якихось вчинків партнерів. А той, хто здатний потерпіти, прийняти події, зможе пристосуватися до будь-яких обставин.
Зверніть увагу: зазвичай з роками характерологічні риси загострюються. Якщо людина дратівлива, то дратівливість тільки зросте. Тому терпимості треба вчити і вчитися з дитинства.
- Оцінюйте ситуацію «тут і тепер». Коли ви перебуваєте з партнером в стосунках, зверніть увагу, як ваша половинка спілкується з близькими, батьками, сестрою, колишньою дружиною (чоловіком). Якщо вам щось у спілкуванні партнера «ріже вухо», то вам не по дорозі. Сьогодні ваша половинка кричить до них, а завтра на цьому ж місці опинитеся ви.
І ще один лакмусовий папірець – це баланс вашого партнера між «брати» і «давати». Якщо, йдучи в гості, каже: «заскочимо по дорозі в магазин і купимо сувенірчик», а ви обдумуєте кілька днів подарунок близькій вам людині, то вам теж «не по дорозі». Баланс між «брати» і «давати» легко порушиться в сімейному побуті: копання грядки, прибирання, миття посуду, догляд за дітьми. Отже, будьте уважними, хто поруч.
- Асертивність в життя! Асертивна поведінка – це та, яка передбачає досягнення своєї мети, не порушуючи кордонів інших людей.
Найперше асертивна поведінка передбачає відповідальність, самодостатність та самоствердження. Тобто відповідальна за власну поведінку сама особистість, і вона не має права звинувачувати інших людей за їхню реакцію.
Якщо ви просите партнера про послугу, то скажіть це без маніпуляцій та обману. У сімейних стосунках важливим є конструктивний, оптимальний спосіб міжособистісної взаємодії.
Стосунки подружжя залежать не від того, які відмінності є між ними, а від того, як партнери навчились поводитись з цими відмінностями. Тому важливо вчитися бути в діалозі один з одним, відчувати близькість, яка складається з прихильності, почуття дружби і довіри. І, звичайно, навчитися асертивній поведінці. Нехай щасливими будуть ваші родини!
