На острівку закоханих на набережній Тернопільського ставу організували незвичайне весілля у вишиванках. Не лише вбрання молодих, дружок і батьків було прикрашене українськими орнаментами. У вишитому одязі та масках прийшли гості, а ще прикрасили візерунками з хрестиків всю весільну атрибутику – рушники, подушки і подарунки. Досі в Україні ще не було такої події.
Володимир закінчив духовну семінарію, а Оля опанувала фах іконописця в Українському католицькому університеті. Познайомили пару біля тернопільської катедри спільні друзі. З часом знайомство переросло у дружбу і кохання. Не стала для них перешкодою і відстань, адже Володимир навчався у Тернополі, а Оля у Львові. У день свого одруження вони обоє усміхнені, щасливі і на диво спокійні. Зізнаються, не очікували такої уваги людей до свого свята. 
- Встановлення рекорду – це ідея батьків моєї обраниці, – розповів Володимир Гоцко. – Нам вона сподобалася, і ми вирішили їх підтримати. Адже дуже любимо і цінуємо українську вишивку. Віримо, що це вбрання стане доброю традицією нашої сім’ї.
Оля власноруч вишивала весільний рушник. Зізнається, рукоділля мама навчала її з дитинство, тож ця справа їй дуже до душі. Інші речі створювали протягом майже двох місяців мати нареченої Галина Коропчук з сестрою Лідією Скибою та всією родиною. Аби встановили рекорд, перед церемонією всі вишиванки перелічили і зареєстрували.
– Вдалося зібрати 50 елементів особливої вишивки на одному весіллі – і це є рекордом України. Він перший і унікальний, схожого такого не було. До реєстрації ми досліджували всі ці речі – нам вислали їх фото, щоб експерти оцінили їх. Так приємно на такому важливому для родин святі бути присутнім з такою місією. Молодята тільки одружилися, а вже рекордсмени, – розповів експерт Національного реєстру рекордів України Павло Горішевський.
Одна зі співавторок рекорду Галина Коропчук зізнається: бажання влаштувати весілля в одному стилі було вже давно.
Я була на багатьох святах, але все було врізнобій, подушки одного кольору, рушники іншого. Я хотіла, щоб все було в однакових тонах, – каже жінка. – Адже наша українська вишивка дуже красива, тому важливо підкреслювати її витонченість і багатство та гармонійно доповнювати. Наші молодята обрали синій та ніжні пудровий та сірий тони. А ще всі речі були об’єднані спільним орнаментом: дерево життя -це символ минулого, теперішнього та майбутнього. У ньому закладено ідею продовження роду, життя. Віримо, що він принесе щастя нашим дітям.
Юля ТОМЧИШИН.
