Українці й до пандемії не розкошували. А минулий «коронавірусний» рік добряче потрусив гаманці. Та й початок нового року в матеріальному плані виявився невтішним. Найперше, через ціни. Значно подорожчала комуналка. Одні газ та світло чого вартують!
За останній рік кожен другий українець скаржився на нестачу грошей. Загалом, із ситуацією, коли не вистачає коштів, регулярно зіштовхуються 45 відсотків наших співвітчизників. Половина із них заявила: такі ситуації бувають майже щомісяця. Найчастіше людям не вистачає грошей на споживчі товари, будинок/квартиру/авто і відпустку, свідчить аналітика Незалежної асоціації банків України.
Цікаві факти щодо росту цін в країні. Держслужба статистики оприлюднила дані про споживчі ціни на товари та послуги в грудні 2020 року, порівняно з груднем 2010-го. За останні десять років інфляція склала 187,5%, тобто ціни зросли майже у 2,9 разів.
Водночас житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива подорожчали на 513,2% (більше, ніж у шість разів). Алкогольні напої, тютюнові вироби – на 326%. Транспорт – 219,8%. Освіта – 180,9%. Охорона здоров’я – 164,7%. Ресторани і готелі – 161,3%. Різні товари та послуги – на 160,8%.
Продукти харчування та безалкогольні напої за десять років подорожчали на 151,1%. Предмети домашнього вжитку, побутова техніка й утримання житла – на 106,6%. Відпочинок і культура – 102,2%. Зв’язок – на 76%. Одяг і взуття – на 44,8%.
Коли доходить до регулювання цін або чергового їх підвищення, можна почути бюрократичні мантри про «економічно обгрунтовані ціни» чи «економічно обгрунтований тариф». Як кажуть експерти, монополії самі придумали це поняття, щоб включати у витрати все що завгодно. На 513,2% подорожчала комуналка за десять років! І, схоже, кінця «економічно обгрунтованим тарифам» не видно…
Видатків українці мають багато. Приміром, торік з кишень наших співгромадян на зарплату одного нардепа пішло майже півмільйона гривень. Загалом у 2020-у українці заплатили нардепам за роботу у Верховній Раді 203 106 166,74 гривні. Про це на запит УНН розповіли в апараті ВР.
Окрім цього, з кишень платників податків народним обранцям виділялися кошти на відрядження. За рік вони «наїздили» по країні на 345 789,72 гривні.
У парламенті зараз працює 422 депутатів, хоча їх конституційний склад повинен налічувати 450 осіб. Кількість менша через відсутність представників з округів тимчасово окупованих територій Донбасу та Криму.
Про те, що треба скоротити число нардепів, говорили давно. І ось Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував парламенту ухвалити в цілому законопроєкт №1017 про зменшення конституційного складу ВРУ з 450 до 300 народних депутатів. Для ухвалення законопроєкту потрібна конституційна більшість – 300 голосів. Цікаво, проголосують?
Наприклад, як зазначив з цього приводу політолог Петро Олещук, кількість нардепів ніяк не впливає на ефективність роботи Ради. Адже частина з них активної участі в роботі парламенту, в принципі, не бере.
У свою чергу інший політолог – Богдан Петренко в коментарі Укрінформу сказав: «Щодо покращення роботи Верховної Ради, то вона залежить від того як кількість переростає в якість. Це питання, радше, до лідерів партій – кого вони просуватимуть у депутати: своїх близьких; представників фінансових груп, які надають кошти на вибори та діяльність партії; людей, за яких голосують, і які «витягують вибори», але професійно і політично вони – «пустишки»…
Думки різні: одні – «за», інші – «проти». А в принципі, потрібно, аби Рада нормально працювала. Бо наразі бачимо в парламенті багато прогульників, депутатів, які практично не голосують, чимало лобістів олігархів…
І поки вирішуватимуть питання – скорочувати чисельність «слуг» народу, чи ні, в країні вирують тарифні пристрасті. Люди вимагають знизити вартість компослуг, зокрема газу та електроенергії. Бо виходить, що замість обіцяного закінчення епохи бідності українці дістали ще вищі ціни. І не лише на комуналку…
Ольга ЧОРНА.
