Російські журналісти повідомили, що 29-річний захисник збірної України та “Шахтаря” Ярослав Ракицький вже успішно пройшов медогляд в “Зеніті”. Він приступить до роботи з пітерцями на другому зборі, який пройде з 1 по 10 лютого в іспанському Аліканте. Загальні витрати на перехід, без урахування зарплати футболіста, складуть 12 мільйонів євро.
Таким чином ще один громадянин України ось так запросто у період війни переїжджає на територію ворога.
І хоча із самим Ракицьким та його поглядами й переконаннями українським уболівальникам усе давно зрозуміло, все ж дехто ще й досі намагається виправдати вчинок футболіста, на якого донедавна всерйоз розраховував головний тренер національної збірної України Андрій Шевченко.
Та найприкріше те, що Ярослав у цьому сенсі далеко не один. На Росії грали і грають багато наших співгромадян, яким заробітки значно важливіші за почуття патріотизму та долю країни, яка виховала їх.
Причому географія таких “безпринципників” досить широка: від представників Криму та Донбасу – до уродженців центральної частини України та навіть Галичини і Волині. Гроші ж не пахнуть…
У першій частині сезону в російській Прем’єр-лізі грали 6 “українських козаків-перевертнів”. Насамперед, варто звернути увагу на недавнього чемпіона Росії у складі московського “Локомотива” Тараса Михалика. Хлопець із волинського Любешова і в Україні “прославився” своєю прихильністю до комуністичних ідей, навіть свого часу брав участь у виборах до Верховної ради, активно підтримуючи у себе на Волині кандидата від тоді ще дозволеної Комуністичної партії. Щоправда, футболіст київського ЦСКА, “Закарпаття”, “Динамо” та збірної України переїхав у столицю сусідньої держави ще до початку буремних подій – 2013-го року. Однак у його нечастих висловлюваннях про українсько-російські стосунки відчувається явний крен у бік Москви.
А от уродженець Керчі Ігор Калінін банально втік з України у північні краї, коли в луганській “Зорі” його офіційно назвали організатором матчів із повним маніпулюванням результатів. 2017-го він опинився в астраханському “Волгарі”, а згодом транзитом через “Краснодар” і в казанському “Рубіні”, де переважно гріє лавку запасних і досі.
До речі, та ж “Зоря” нещодавно повернула з Росії хлопця з Чернівців Ігоря Чайковського. Великий патріот України у висловлюваннях головний тренер луганської команди Юрій Вернидуб просто закрив очі на те, що цей пілігрим легковажно поїхав на заробітки в “Анжи” з Махачкали 2017 року якраз із його команди.
Але найбільш українським клубом в елітній лізі російського футболу є “Урал” з Єкатеринбурга. Тут прописався “правдивий галичанин” Ярослав Годзюр з Івано-Франківська. Варто зазначити, що в російський футбол він перебрався далекого 2006-го і відтоді звідти не вилазить, отримавши вже російське громадянство. Грає за “уральців” і колишній захисник “Шахтаря”, “Іллічівця”, “Ворскли”, “Дніпра”, “Металіста” та збірних України різних вікових категорій Денис Кулаков (народився в Харківській області). Він, на відміну від одноклубника, їсть російський хліб з 2015-го.
А головним тренером колективу з Єкатеринбурга є колишній футболіст “Чорноморця”, “Дніпра” та збірної України одесит Дмитро Парфьонов. Він у 1998 році перейшов у московський “Спартак” і залишився на Росії, поїздивши з багатьма клубами і як гравець, і як тренер. У тренерському цеху на Росії також працював Юрій Калитвинцев (очолював “Волгу” та московське “Динамо”), зараз він безробітний.
Ще одним персонажем з українським слідом у російській Прем’єр-лізі є 21-річний Данило Лісовий. Уродженець Москви 2011-го опинився у системі київського “Динамо”, навіть зіграв 25 ігор за збірну України U-17, але 2015-го повернувся на історичну батьківщину в “Зеніт”, а зараз виступає за “Арсенал” (Тула).
У другому за рангом дивізіоні російського футболу – ФНЛ – теж не бракує наших земляків. Сергій Шевчук з Макарова Київської області виступає за “Тамбов”, Олександр Касьян із Безіменного Донецької області лише кілька днів тому перейшов з “Томі” в узбецький “Новбахор”, Віталій Федорів з футбольної династії, яку подарував світові Жидачів Львівської області, і далі без тіні сумнівів бігає за “Нижній Новгород”, Павла Степанця з Городні Чернігівської області занесло аж у Владивосток, де він грає за “Луч”, Олександр Філін з Сімферополя отаборився в “Хімках”.
А найбільше представництво українців у ФНЛ донедавна мав “СКА-Хабаровськ”. Там першу частину сезону провів донеччанин Віталій Федотов (де продовжить кар’єру – невідомо), звідти киянина Дениса Дедечка в “Олександрію” висмикнув Володимир Шаран. Там же непогано себе почував уродженець західноукраїнського Дубно Рівненської області Віталій Приндета.
Словом, кому війна, а кому…
