17 вересня вшановують пам’ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії.
Свята Софія і троє її доньок – ранньохристиянські мучениці, які жили в ІІ столітті нашої ери в Римській імперії. Софія була родом із Мілана, вона рано овдовіла, після чого перебралася до Риму. Своїх дочок жінка виховувала з любов’ю до Бога та навіть дала їм імена на честь головних християнських чеснот – Віра, Надія і Любов.
У ті часи римська держава жорстоко переслідувала віруючих у Христа, тож, коли чутки про християнську сім’ю дійшли до імператора Адріана, він наказав жінкам з’явитися до нього. Маленьких дівчаток (старшій, Вірі, тоді було всього 12, а молодшій, Любові, лише 9) заарештували, піддали катуванням, а потім і убили, передавши останки їхній матері. Сама Софія провела в молитві три дні біля їхнього гробу й померла. Так Віра, Надія, Любов і Софія були зараховані до лику святих.
Початкові грецькі імена дівчаток – Пістіс, Елпіс і Агапе – були перекладені старослов’янською мовою (староцерк.-слов. Вѣра, Надежда, Люба), і тільки ім’я їхньої матері Софії (“Мудрість”) залишили без перекладу.
Традиції та заборони
Попри те, що історія трьох дівчаток-мучениць і їхньої матері трагічна, свято вважається радісним та жіночим. За повір’ям, якщо жінка поплаче в цей ранок – вона буде щасливою.
У цей день жінкам не можна працювати по дому та займатися хатніми клопотами, заборонено вінчатися і свататися. Вважається, що укладений сьогодні шлюб не буде щасливим і швидко розпадеться.
Також не варто сьогодні вишивати, шити, в’язати.
Лихословити, сваритися й бажати іншим зла – категорично заборонено. Натомість в цей день потрібно обов’язково відвідати богослужіння або помолитися вдома.
