З церквою Благовіщення Пресвятої Богородиці тісно пов’язана одна героїчнних сторінок нашої історії – Берестецькою битвою 1651 року українського козацького війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького.
Серед жителів села Підлісці і навколишніх сіл зберігаються численні перекази про те, що гетьман Богдан Хмельницький перед битвою під Берестечком стояв тут табором зі своїми старшинами і козаками, де молилися і причащалися з рук самого Іова Заліза, який приїжджав з Почаївського монастиря, а гетьман Богдан Хмельницький з старшиною їздив на прощу на святу Почаївську гору.
Неоніла Крем’янчанка про перебування гетьмана і його молитви в церкві Благовіщення пресвятої Богородиці на початку 70-х рокув ХХ ст. записала такий переказ з уст відомого краєзнавця Крем’янеччини Вітенка Олександра Лук’яновича.
– Кажуть, що її побудували козаки Богдана Хмельницького для свого гетьмана. Кілька тижнів стояли вони сто тисячним військом на розлогих полях навколо Підлісців перед тим, як йти на Берестечко. Сюди щоранку приходив гетьман молитися. А останнього дня перед походом навіть вислухав тут цілу Службу Божу, відправлену козацькими священиками і монахами недалекого Почаївського монастиря. Звідси і пішов на Берестецьку битву. А церква залишилася на пам’ять про нього. І ось уже три сотні років народ піклується про неї, оповивши своїм теплом і любов’ю. Три сотні років хтось підбілює її стіни, вбирає ікони квітами та вишитими рушниками. Коли під час першої світової війни від гуркоту гармат і вибухів снарядів стіни каплиці почали тріскати і розходитися, поляки так само як і комуністична влада не давала справляти їх. Але хтось із селян нишком викував міцні залізні обручі і скріпив ними каплицю.
Дерев’яну церкву-капличку в селі Підлісцях побудували вірні перед Першою світовою війною, а фундаментом для неї стали залишки вівтаря храму Благовіщення Пресвятої Богородиці, XV-XVI ст., в якому молився гетьман Богдан Хмельницький.
Перед першою світовою війною місцеві жителі упорядкували та відновили місця, які пов’язані з козацькою славою. Тому і постала в селі Підлісцях на місці мурованої церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці дерев’яна Богданова каплиця.
Тоді було упорядковано тут і могили похованих козаків при церковному прадавньому кладовищі, яке знаходилося за вівтарем церкви Благовіщення Пресвятої Богориці. Про поховання тут козаків Богдана Хмельницького історичні джерела повідомляють так:
– В селі на стоці гори, старі могилки, де, за переказами старожилів, в 1651 році було поховано багато померлих від ран поранених козаків під Берестечком з війська гетьмана Богдана Хмельницького. Ці святі могили старанно і дбайливо доглядалися місцевими жителями.
В ХХ ст. окупаційна влада довела Богданову каплицю до цілковитої руїни. Ось як про це описала по своїх відвідинах на початку 70-х років ХХ ст. святині в Підлісцях Неоніла Крем’янчанка в розділі «Богданова каплиця» у своїй книзі: «Орлине гніздо».
– На середині гірського схилу, неподалік від Підлісець стояла серед лісу зруйнована біла церковиця. Її стіни із залишками залізних обручів, що колись стягували їх докупи, розійшлися, і між ними сяяли великі, на пів метра, а то й більше щілини. Даху не було – він давно упав. Від цієї картини на душі нам стало невимовно боляче… Не раз навіть підселялися сюди лихі безбатченки, які били і руйнували стіни…
Завдяки наполегливій праці свідомих українських вірних з села Підлісці і навколишніх сіл Крем’янця в роки незалежної України Богданова каплиця відбудована, упорядковані козацькі могили, весело журчить цілюще джерело і все це може бачити кожен прочанин і доторкнутися душею та серцем до святих місць історії України.
З праці науковця з Кременця Гавриїла Чернихівського дізнаємось: «У недалекому від Кременця селі Підлісцях ще на початку 60-х років XX століття стояла старенька кам’яна каплиця XVII ст., звана в народі Богдановою. Вона була зведена з місцевого каменю пісковику, у плані – прямокутна. Однак через байдуже ставлення в часи імперської системи каплиця розвалилася… Відбудована, відновлена з руїн, стала ще красивішою й нині милує око кожного, хто тут побуває… [1, с. 64].
За переказами, улітку 1651 року козаки Богдана Хмельницького освятили біля неї бойові знамена та зброю перед кровопролитним боєм із поляками під Берестечком. Після бою, на зворотному шляху, вони поховали біля каплиці тяжко поранених товаришів.
Про драматично-славну історію цього шматочка української землі підліщанам і туристам досі нагадують старі козацькі могили, із плит яких час і природні стихії давно стерли надписи…[2, с. 154]».
Відомий український археолог, професор Олександир Цинкаловський у краєзнавчому словнику «Стара Волинь і Волинське Полісся» так писав про Підлісці: «Село Крем’янецького повіту, Бережецька волость, за 6 км від Крем’янця, недалеко від ріки Ікви. Наприкінці XIX століття було там 73 доми й 346 жителів. У селі на стоці гори – старі могилки, де, за переказом старожилів, 1651 року було поховано багато померлих там поранених козаків під Берестечком гетьмана Богдана Хмельницького…».
Використані матеріали: Viktor Levchenko
