Лікар, якому допомагає зцілювати поезія: тернопільський травматолог Володимир Мацюк видав десяту книгу своїх творів

Лікар, якому допомагає зцілювати поезія: тернопільський травматолог Володимир Мацюк видав десяту книгу своїх творів

Тернополянин Володимир Мацюк понад 30 років працює лікарем. Окрім травматології та хірургії, опанував вертебрологію та біоенерготерапію, постійно вдосконалюється в своїй справі. А також пише вірші та пісні, видає книги, знімає кліпи, фотографує, веде відеоблог на ютубі. Його пісні звучали у виставі «Сотниківна» Тернопільського драмтеатру, їх виконують відомі тернопільські вокалісти.

Минулого року Володимир Мацюк потрапив у перелік відомих українців на сторінках енциклопедичного видання «Золотий фонд нації. Україна, Європа. Світ».

Володимир Мацюк зізнається, не уявляє свого життя без поезії. Щодня пише вірші, з усмішкою йде по життю і намагається дарувати радість і позитивні емоції людям.

У новій книзі «З думами у майбутнє» тернополянин зібрав свої найновіші пісні, рубаї, поезії та переспіви. У передмові пан Володимир висловлює сподівання на те, що його твори знайдуть відгук у серцях сучасників і молоді. У цьому виданні він опублікував пісню «Моїй Alma Mater!», яку присвятив 40-річчю з часу закінчення Тернопільського медичного інституту.

– У мене залишилися дуже теплі спогади про студентські роки, – каже пан Володимир. – Вже невдовзі відбудеться ювілейна зустріч з однокурсниками. Із наших старих фото я зробив відеокліп, аби всі могли повернутися думками в цей чудовий час. Пригадую свого вчителя Григорія Антоновича Сардака, який дав мені можливість побачити, що таке справжня хірургія. Я кілька разів асистував йому під час операцій, і це був неймовірний досвід. Він залишився у моїй пам’яті не лише як професіонал високого класу, а й як взірець інтелектуала.

За словами Володимира Мацюка, багато його однокурсників розкидала доля у різні куточки України і світу. Тож, сподівається, ця зустріч буде особливо емоційна і щира.

– Дуже хочеться, щоб пісня, яку я написав про нашу рідну альма-матер, послугувала нам усім теплим спогадом, а сучасним студентам – певним орієнтиром у їх професії. Адже медицина – це величезна відповідальність, фах, що потребує постійної праці над собою, навчання і вдосконалення. Сподіваюся, ця пісня знайде відгомін у людських серцях, і її співатимуть наші вокалісти та колективи.

Юля ТИМКІВ.

Моїй Alma Mater!

(До 40-річчя закінчення медінституту)

Моя любима Україно!

Духовні статки і гаї

Дають натхнення – в зорі лину!

І нам співають солов’ї.

 

Приспів:

Навчаймося, браття, із світу по нитці!

Зросте Україна в розпущеній квітці!

Даруймо духовні всі статки народу,

Щоб з нами не було ніде переводу.

 

Прийдем до Тебе, Alma Mater,

І знову студентом враз стаєш.

Ти все життя будеш навчати!

Та шлях у вічність нам даєш.

 

Приспів.

 

Дух Ескулапа в нас з тобою –

У лікуванні все життя.

О! Alma Mater із собою

Ти твориш з нами – майбуття.

 

Приспів.

 

Автор




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *