Що об’єднує святого Павла, Одіссея, лицарів і моряка Папая? Маленька острівна країна – Мальта. На цій землі оживають герої, казки та легенди, про яких ми чули в дитинстві й читали у книжках.
Що я знала про Мальту, поки наш літак не приземлився там в аеропорту? Що омивають її води Середземного моря. Чула про лицарів мальтійського ордену. Згодом дізналася, що Мальта за кількістю мешканців усього лише як два Тернополя, і живуть усі на трьох мініатюрних островах, що міста тут мають тисячолітню історію, яка наче застигла у теплому жовтому камені, з якого вимощені вулиці, збудоване житло і фортеці, що зараз країна є членом ЄС, а в обігу євро.
Українці плутають Мальту з Мальдівами, знають про її найближчу сусідку – Сицилію, їздять на море в Єгипет й Туреччину і планують подорожі Західною Європою. Разом з тим, Мальта колоритна. Мальта загадкова. Мальта тепла. Мальта чудова.
300 днів сонця або як воно – жити без газу
Мальтійський архіпелаг усього налічує сім островів. Два з них – Мальта і Гозо – настільки густо заселені, що країна займає третє місце за щільністю населення в світі. На ще одному острові, Коміно, мешкає всього чотири сім’ї, а решта безлюдні й приваблюють шукачів пригод.
Сонце світить над островами десь 300 днів у рік, тому на багатьох будинках можна побачити сонячні панелі. Газ на острів привозять, і використовують його вкрай рідко, приміром, у лікарнях. Сонячні батареї недешеві. Зате потім електроенергія, яку отримують з допомогою сонця, допомагає економити на рахунках за комунальні послуги. Вистачає її не лише для побуту, решту мальтійці продають державі.
Іноді місцеві скаржаться на холод у будинках, адже на островах нема централізованого опалення. Але навіть взимку температура повітря рідко опускається нижче 15-16 градусів, і урожаї фруктів та овочів, особливо помідорів і картоплі, тут збирають кілька разів у рік.
Шляхами святих і лицарів
Географічні контури Мальти нагадують слід від черевичка багатьох гостей і завойовників, яких приваблювала ця земля. У місцевій гавані, кажуть, навіть у найбільший шторм міг заховатися цілий флот. А ще звідси контролювали морські шляхи. Тож Мальта постійно переходила з рук у руки. Серед її правителів були і карфагеняни, і фінікійці, Римська і Візантійська імперії, араби, Британська імперія.
Навіть квапливий переказ історії цих місць вразить кількістю подій і відомих імен. Серед них і Наполеон, який захоплював Мальту на шляху до Єгипту, і Черчіль з Рузвельтом, які тут зустрічалися в 1945 році. Обов’язково туристам розкажуть про святого Павла, якого тут вважають своїм покровителем і пов’язують з ним багато чудес – відкриття джерела прісної води в скелі, зникнення отруйних плазунів з острова. Згадка про появу Павла на Мальті є у Біблії. Він єдиний, на думку мальтійців, вижив під час катастрофи корабля, знайшовши на цьому острові спасіння від суду в Римі.
Але, мабуть, найпопулярніші персони – лицарі Мальтійського ордену, історія якого сягає 11 століття. Саме тоді купці заснували благодійне братство. Вони захищали прочан, які йшли до біблійних місць, допомагали хворим. Від назви їхнього закладу, шпиталь або ж госпіталь, походить і перша назва ордену – госпітальєри.
Коли тільки небо і море
Мальту іноді називають іграшковою країною. Відстані тут дуже маленькі. Разом із тим, важко знайти ще одне місце на Землі, де б на такому малому просторі було зосереджено стільки унікальних пам’яток.
Любителі таємниць знайдуть на Мальті найдавніший храм у світі, побудований за тисячу років до єгипетських пірамід. Це храм Джгантія, який сягає 3800 року до нашої ери. Вчені досі не можуть розгадати, як тодішні зодчі зводили докупи величезні брили важкого каменю. На Мальті збереглося більше двох десятків таких споруд.
Джгантія, тобто башня гігантів, розташована на острові Гозо – фантастичному місці, яке виправдовує свою назву: острів радості. Затишні гроти і піщаний пляж із червоним піском, який, кажуть, долітає аж із Сахари. Ошатні села. Тиша, неквапне розмірене життя і повна ізоляція від суєти цивілізації. Будь-хто покаже тут печеру, у якій сім років провів міфічний Одіссей в обіймах у німфи Каліпсо, яка закохалася в нього і тримала силою чар. І хоч у Середземномор’ї не один острів претендує на звання острова Каліпсо, саме Гозо, вважають дослідники, найбільше підходить до описаного у творах Гомера.
На цьому другому за величиною мальтійському острові багато місць, від яких справді перехоплює подих. Серед них скелі Дінглі – вони тягнуться на кілька кілометрів. Неймовірно, коли попереду тільки небо і море.
Спокій старих міст
Столицею Мальти є Валлетта – старе і красиве місто, вулиці якого просто заповнені туристами. Там багато церков, крамничок і кав’ярень, саме у Валетті розташовані резиденція президента та парламент. Проте ввечері столиця – тиха і безлюдна.
До Валлетти столицею була Мдіна – це старовинне місто, вік якого вже 4000 років. Величні ворота, красиві вузенькі вулички, фруктові сади, палаци і церкви – Мдіна обов’язково повинна бути у списку місць to see.
Взагалі, міст на Мальті небагато. За місцевою традицією, для цього вони обов’язково повинні мати бастіонну стіну. Села тут іноді більші за міста і теж дуже цікаві. Особливий колорит у селищі Марсашлокк. Крім мальовничої гавані з різнокольоровими човнами, є тут рибацький ринок: відкривається він щонеділі, коли рибалки починають продавати свій улов просто на набережній.
Є на Мальті й незвичайне село, подібного на яке нема ніде у світі. У 1980 році тут знімали фільм про морячка Папая з Робіном Вільямсом у головній ролі. І побудували для цього ціле селище-декорацію. Після зйомок будинки вирішили не зносити, а створили парк відпочинку і розваг.
Єдина висока будівля на Мальті – це 98-метрова башня Портомасо. Саме тут пропонують розкішний відпочинок на яхтах. Одна з лідируючих у цій сфері компаній – Esprit яхтинг. Найбільша яхта компанії може вмістити дванадцять людей. Оренда судна на весь день, залежно від розміру, обійдеться від тисячі до кількох тисяч євро, усе це – разом із капітаном і бензином.
Маленька Британія у Середземномор’ї
Заблукати на Мальті практично неможливо. Скрізь є табло із рухом автобусів, і весь день можна їздити за одним квитком, який коштує 1,5 євро. Лівосторонній рух, як у Лондоні, – це ще одне, що здивувало на Мальті. До 1964 року вона була британською колонією. Англійська, разом із мальтійською, є офіційною мовою держави.
Життя на Мальті, звісно, дорожче ніж в Україні, проте ціни не такі високі, як у Західній Європі. Запашні булочки в крамничках коштують від 70 євроцентів, а каву можна купити за євро. У той же час, мінімальна пенсія на острові – 1200 євро, а мінімальна зарплата – близько 800.
Мальтійці дуже релігійні. Більшість населення – католики, майже на кожному будинку тут – образок святого. Може тому в країні низький рівень злочинності.
У мальтійців багато чому можна повчитися. Наприклад, вони заробляють на туризмі, але весь комфорт створюють не лише для приїжджих. Мальтійці й самі не проти посидіти у тихих кафешках, помріяти чи влаштувати неспішну трапезу. Свіжий сир, паста, морепродукти і свіжа випічка – мальтійська кухня вже давно стала частиною культури і так само добре смакує туристам.
З міжнародного аеропорту Мальти ми летіли до України близько трьох годин. Але потім ще довго мені снилося середземноморське узбережжя, невисокі будинки з теплого каменю, небесно-синя вода, спекотне сонце і добра усмішка місцевих рибалок. Маленька Мальта чекає мене знову.
Антоніна БРИК.
