Єдині живі істоти на Землі, що п’ють молоко у дорослому віці, – це люди. Взагалі молоко завжди існувало для того, щоб вигодувати народжену дитину. Інших варіантів вижити для нащадка не було. Але дорослій людині це непотрібно. Тоді для чого ми п’ємо молоко? І чому дорослій людині буває складно його засвоїти?
Також багатьох батьків цікавить питання: наскільки безпечним для дитини є молоко і чи може її організм не сприймати цей популярний і незамінний продукт у ранньому віці? Отже, давайте розберемося у цих питаннях і поговоримо про непереносимість молока. Хоча більш правильно буде сказати – непереносимість лактози, тобто молочного цукру.
Розповідають доцент кафедри дитячих хвороб
з дитячою хірургією Тернопільського державного медичного університету Олександра Шульгай
і головний дитячий гастроентеролог області Анна Кабакова.
Непереносимість молочного цукру називають також лактозною непереносимістю або лактазною недостатністю. Найбільш поширеним симптомом цього захворювання є поява частих рідких випорожнень (водянистої діареї) після вживання молока. Річ у тім, що в організмі людини є специфічний фермент – лактаза, який розщеплює молочний цукор. Захворювання виникає, якщо є дефект вироблення цього ферменту.
Лактазна недостатність може бути первинною та вторинною. Первинна виникає через зниження активності лактази. Буває, що це передається по-спадковості. У другому випадку зниження активності лактази обумовлене пошкодженням клітин, які покривають стінку тонкого кишечнику. Причинами пошкодження можуть бути імунні, алергічні, атрофічні та запальні процеси у травному тракті.
Вроджена відсутність ферменту лактази – дуже рідкісне захворювання. Прояви можуть з’являтися як з перших днів життя дитини, так і в дітей старшого віку, коли молочна їжа починає викликати нудоту, блювоту, пронос, здуття живота та загальну слабкість.
Водночас, існує дуже схоже за симптомами, проте окреме захворювання – алергія на білкові компоненти молока. І вона теж часто проявляється у дитячому віці.
У більшості дітей раннього віку є достатня кількість ферменту лактази. Але коли людина дорослішає, його вироблення знижується, здатність засвоїти лактозу зменшується або зовсім зникає.
Зараз відомо, що 3/4 людей на Землі не здатні засвоїти лактозу у дорослому віці, тобто мають лактозну непереносимість.
Основні клінічні симптоми лактазної недостатності у новонароджених і дітей грудного віку – це занепокоєння, здуття та біль у животі, підвищене газоутворення, діарея, що виникають через декілька хвилин після початку годування грудним молоком або молочною сумішшю, яка містить лактозу. При цьому в дитини збережений апетит.
Якщо захворювання діагностують пізно і не коригують, то неперетравлена лактоза може стати субстратом для гнилісної мікрофлори, що призведе до формування дисбактеріозу кишечника.
У новонароджених і дітей грудного віку на фоні діареї з’являються ознаки зневоднення, попрілості, можливе сповільнення у збільшенні маси тіла, відставання у нервово-психічному розвитку, тобто білково-енергетична недостатність.
Симптоми недуги в дорослих залежать від того, яку кількість лактази може виробляти організм. Проявляються вони від півгодини до півтори години після потрапляння молочного цукру до організму. Виникає здуття та бурчання в животі, значне відходження газів, біль внизу живота, пронос, нудота, блювота.
Ознаки непереносимості молока переважно посилюються із віком: у дитинстві людина пила молоко, їла сметану і морозиво, а зараз не може.
У разі алергії на молочний білок симптоми виникають від декількох хвилин до декількох годин після потрапляння молока до організму. Першими з’являються кропив’янка, затруднене дихання, блювота. Далі приєднуються такі ознаки: пронос (іноді із домішками крові), переймистий біль у животі, кольки, нежить і сльозотеча, кашель і хрипи під час дихання, висипка навколо рота.
Як же відрізнити непереносимість молока і алергію на нього? Непереносимість наростає із віком, алергія виникає у ранньому віці. При непереносимості виникають симптоми ураження шлунково-кишкового тракту, а при алергії – ще проблеми з диханням і шкірою. Симптоми непереносимості (якщо це не первинна) розвиваються поступово та залежать від кількості лактози, що поступила до організму, а при алергії – швидко, навіть при потраплянні мінімальної кількості молочного білка. Лактазна недостатність не проявляє себе при вживанні кисломолочних продуктів, при алергії на молочний білок прояви виникають від будь-яких молочних продуктів.
У дітей раннього віку лікар повинен орієнтуватися на симптоми захворювання. Також беруть до уваги інформацію про непереносимість молочних продуктів у родичів, виникнення симптомів після вірусної чи бактеріальної кишкової інфекції, тривалого прийому антибіотиків тощо.
Окрім того, використовують визначення рН калу (в нормі 5,5 і вище) та аналізують, чи зникають симптоми у разі дотримання безлактозної дієти.
Також сьогодні популярний метод генетичної діагностики. Проте, з його допомогою не можна виявити вроджену лактазну недостатність. Для діагностики цієї недуги використовують додаткові методи: водневий дихальний тест із лактозою, навантажувальні тести з лактозою, визначення вуглеводів у калі та його рН і визначення активності лактази у біоптаті тонкої кишки.
Якщо є алергія на білок молока, то необхідне виключення будь-якого молочного продукту. Щодо лактазної недостатності, то раніше виключення з раціону молока було догмою. Але з появою на ринку ферменту лактази у дітей з‘явилася можливість пити молоко разом з цим ферментом, при цьому отримуючи такий потрібний для організму кальцій.
Отож, основний метод лікування – це дієта, яка передбачає обмеження лактози у раціоні. При первинній лактазній недостатності із раціону новонародженого малюка повністю виключають грудне молоко, а в разі штучного вигодовування – суміші на основі коров’ячого молока або молока інших тварин, бо навіть мінімальна кількість лактози може сприяти виникненню тяжкої діареї. Дієта повинна бути суворо безлактозною із використанням спеціалізованих сумішей.
При вторинній лактазній недостатності головна увага приділяється лікуванню основного захворювання, яке призвело до ушкодження клітин тонкого кишечнику і зниженню їх функціональної активності. Дієта при цьому є тимчасовою, доки відновиться слизова оболонка кишки. При цьому рівень зменшення кількості лактози у раціоні контролюють індивідуально.
Повністю виключати лактозу із раціону харчування дитини не слід, адже вона потрібна для нормальної роботи кишечнику. Крім того, лактоза особливо необхідна дітям перших місяців життя для формування центральної нервової системи та сітківки ока. Також вона сприяє кращому засвоєнню кальцію і магнію, знижує ризик виникнення анемії й рахіту.
Що ж робити, якщо є непереносимість молока? У дітей грудного віку для збереження природного вигодовування оптимальним способом є використання ферментованого грудного молока. Для ферментації невелику кількість попередньо зцідженого молока змішують із одним із комерційних препаратів лактази. Годування починають із ферментованого молока, а потім дитину догодовують із грудей.
Дітям на змішаному або штучному вигодовуванні слід підібрати харчування із максимальним вмістом лактози, яке не викликає появи симптомів захворювання. Можливе поєднання безлактозної або низьколактозної суміші (від 30 до 50 % добової потреби) із стандартним адаптованим замінником грудного молока або сумішшю на основі частково гідролізованого білка. Лікувальна суміш рівномірно розподіляється протягом доби, тобто однакова кількість на кожне годування, при суворому дотриманні режиму харчування. Годування починають із низьколактозної, а закінчують стандартною сумішшю або сумішшю на основі частково гідролізованого білка. У разі відсутності ефекту цього варіанту дієти єдиний варіант харчування – низько- або безлактозні продукти.
Отже, якщо немає ознак непереносимості молока чи алергії на нього, то пити його однозначно варто. Але якщо із засвоєнням є проблеми, то краще від нього відмовитися, але не потрібно виключати корисні молочні продукти – вершкове масло, кефір, сир, сметану і йогурт.
