«Ми полюбили українців»: благодійний фонд з Німеччини передав допомогу Тернопільській обласній дитячій лікарні

«Ми полюбили українців»: благодійний фонд з Німеччини передав допомогу Тернопільській обласній дитячій лікарні

9 ліжок для новонароджених, 12 багатофункціональних ліжок, 25 матраців передав благодійний фонд «Гуманітарна допомога м. Білефельд» з Німеччини Тернопільській обласній дитячій лікарні. Їх уже почали використовувати замість старих. Серед благодійного вантажу цього разу є особливий подарунок – ліжечко для двійняток. У ньому виходжуватимуть хлопчика і дівчинку, яких недавно знайшли у «Вікні життя».

З 1993 року фонд привозить гуманітарну допомогу багатьом закладам краю. Тільки в обласній дитячій лікарні чимало ліжечок, тумбочок, устаткування та багато іншого було передане від німецьких благодійників.

– Ми пов’язані з Україною, спершу це було село Ілавче на Тернопільщині, через трагічний випадок. До нас потрапили мама з донькою у важкій життєвій ситуації, – розповів під час візиту до Тернополя керівник благодійного фонду Пітер Регер. – Ми приїхали сюди, і побачене нас зачепило. Почали підтримувати лікарню в селі Ілавче, нині допомагаємо в Тернополі й далеко за його межами. Ми полюбили українців, і що нам Бог дає, передаємо далі з радістю.

За словами заступниці медичного директора з медсестринства Тернопільської обласної дитячої лікарні Ірини Антонюк, така допомога потрібна та на часі.

– Ми багато отримуємо благодійної допомоги від цього фонду – функціональні ліжка, матраци, перев’язочні матеріали, одяг для малюків, підгузки, – розповіла вона. – Це дозволяє дітям більш комфортно перебувати в стінах нашої лікарні. Багато отримуємо від фонду і засобів гігієни. Так само вони нам допомагали в період епідемії засобами індивідуального захисту, харчування для діток. Загалом наша лікарня співпрацює з фондом вже більше 15-ти років. Ми вдячні за підтримку. Наприклад, зараз оновлюємо відділення і не завжди маємо фінансову можливість, щоби водночас зробити ремонт і обладнати приміщення меблями. Тому така допомога дуже актуальна.

Пітер Регер розповів, цього разу ліжка для обласної дитячої лікарні передали з медзакладу, що у німецькому місті Білефельд. Підтримують коштами і окремі люди.

– У Тернополі в нас є фонд «Благодійність», її очільниця Ірина Герелюс дізнається, яка допомога потрібна, наскільки це терміново та важливо, – зауважив керівник благодійного фонду. – Ми не рекламуємо нашу діяльність. Я завжди кажу: права рука не повинна знати, що робить ліва. Ми просто в нас розказуємо про потребу – і люди жертвують. Ми беремо вантажівку, яка нам не дешево коштує, завантажуємо велику фуру і веземо сюди. На це йдуть чималі кошти. Але люди жертвують від розуміння того, що тут є потреба. Німецька лікарня до цього передала нам 200 ліжок. І якщо ми можемо підтвердити, що віддали туди, де це потрібно, то вони готові наступного разу нам знову допомогти.

Сьогодні фонд привозить чимало гуманітарних вантажів і, за словами його керівника, готові передавати більше. Проте під час доставки допомоги виникає чимало бюрократичних труднощів. 

– Щоб завезти фуру вантажу, треба оформити багато дозволів, іноді на розмитнення можна чекати кілька місяців, – зауважив Пітер Регер. – Зараз я на пенсії, а раніше в мене просто всі ці роки був хороший начальник. Він давав мені безкоштовну відпустку, щоб я міг опікуватися оформленням і перевезенням гуманітарної допомоги.

Одним з перших зручність нових ліжечок для немовлят випробував особливий пацієнт дитячої лікарні. «Наш ДЕНЬ» писав про те, що напередодні Великодня в Тернополі залишили трьох малюків – хлопчика і двійнят. Їх підкинули в «Вікно життя» міської лікарні №2. Це спеціально обладнаний пункт, куди матері, які опинилися у складних життєвих умовах, можуть принести та анонімно передати немовлят. Після виготовлення документів таких дітей переводять у дитячий будинок «Малятко», звідки їх можна всиновити. Але перед тим їх обстежують в обласній дитячій лікарні.

Під час візиту пана Пітера в закладі якраз був хлопчик, від якого відмовилась мама. За словами керівника фонду, можливість допомогти тоді, коли інші цього потребують, є найкращою винагородою.

– Добро потрібно робити, аби навіть не всі знали, – зауважив керівник благодійного фонду. – Раніше я працював майстром з деревообробки. Тепер вже пенсіонер. Але мені важко залишити цю роботу.

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *