У їх руках глина оживає і перетворюється на неймовірні речі, вони відроджують українські традиції і надзвичайно люблять свою справу. Кращі майстри України зібралися у Тернополі на другий Всеукраїнський фестиваль гончарів «Не святі горшки ліплять».
Дійство відбувалося протягом чотирьох днів на козацькому острівку в парку Топільче і вразило тернополян віртуозною майстерністю і щирістю, видовищними конкурсами і вогняним шоу. На цьому фестивалі не роздавали безкоштовно їжу, але тут ділилися знаннями, вміннями і демонстрували на практиці, що гончарство – це живе і сучасне мистецтво, важливий пласт української культури.
Родзинкою свята став велетенський глечик висотою майже два метри. Ще у четвер майстри зробили спеціальну піч, на якій мали випалювати виріб, а далі взялися за створення глиняного гіганта.
Далі глек сушили, а вже потім випалювали – для цього посудину нагріли до температури понад тисячу градусів. І хоч за всіма вимогами такий велет повинен підсихати щонайменше два тижні, задля фестивалю і красивого вогняного шоу всі етапи підготовки вмістили у три дні. Однак це було неймовірне видовище – глиняний глек з красивими орнаментами огортали язики полум’я.
Сергій займається гончарством вже шість років. Він виріс у Слов’янську – там популярна лита кераміка, але він дуже хотів робити щось руками. Вчився гончарству здебільшого в Інтернеті. Дивився відео, опановував різні техніки і сьогодні вже сам навчає інших.
Тернопільське свято гончарства приємно вразило й Івана Братка – скульптора, який живе і працює в Нью-Йорку. Іван народився на Львівщині, але доля закинула його за океан. Та улюблену справу і там не покинув – має у США власну студію, де навчає людей рисунку, малярству, скульптурі, гончарству.
А ще на фестивалі проводили майстер-класи для всіх охочих з гончарства, ліплення свищиків та з інших видів народного мистецтва. Також гончарі змагалися за звання «Найвищий гончар», виготовляли глечики наосліп, а також на швидкість.
Майстер-шоу з виготовлення вази з 10 кілограмів глини влаштував гончар-віртуоз з Червонограда Сергій Івашків.
За словами майстра, це доволі непросто, адже потрібно відцентрувати глину, втримати центр виробу і сформувати вазу об’ємом 40-50 літрів. Гончар працював близько години. У той час десятки тернополян із захопленням спостерігали за процесом, знімали на відео, фотографували і оплесками підтримували гончара.
Взагалі фестиваль був по-родинному теплий, багатий на позитивні емоції, щирість і креативність. Адже глина – особливий матеріал, який оживає в руках майстрів і має особливу енергетику землі…
