Пропонувалося багато рецептів, як Україні позбутися статусу найбіднішої країни Європи. І для цього, начебто, все у нас є. Природні ресурси, мудрі голови, робочі руки… Проте жоден із рецептів не спрацював. Імовірно, тому, що природні ресурси, а заодно й фінансові, опинилися в руках олігархів та чиновників, які дбали і дбають не про державу, а про власне збагачення. Мудрі голови залишають країну, бо їхні мізки тут виявилися незатребуваними. А робочі руки українців будують економіки чужих держав…
То ж як Україні стати багатою країною? І скільки часу для цього потрібно? Експерти Світового банку вважають: економіка нашої країни має зростати на 4 відсотки впродовж 30 років, щоб стати успішною та забезпечити кращі стандарти життя. Проте, як заявив провідний економіст та керівник програм Світового банку в Україні Фарук Кхан, наразі Україна не створила усіх необхідних умов для зростання економіки.
Для прикладу, в третьому кварталі цього року, за оцінкою Світового банку, швидкий ріст економіки України зафіксований завдяки: рекордно високому врожаю, зростанню сектору послуг та збільшенню перерахувань коштів від заробітчан із-за кордону. При цьому приріст промислового виробництва та інвестицій залишилися на низькому рівні. Узагалі, обсяги промвиробництва в Україні продовжують падати. Так, у жовтні обсяги промислового виробництва, порівняно з аналогічним місяцем 2018 року, скоротилися на 5 відсотків, інформує Держстат.
Перспективи економічного зростання залежать від реформ нового уряду, зазначили у Світовому банку. Щоправда, Україну реформують десятиліттями, а толку… Зрештою, побачимо. Адже Світовий банк підвищив прогноз економічного зростання на 2020 рік в Україні до 3,7 відсотків із приблизно 3 відсотків раніше. Міжнародний валютний фонд заклав зростання економіки України на 3 відсотки. А за даними держбюджету-2020, вітчизняна економіка має зростати на 3,7-4,8 відсотків.
Щодо стандартів життя, то Україна й надалі посідає останнє місце за купівельною спроможністю громадян серед 42 країн Європи. Про це свідчать дані дослідження «GfK Purchaseing Power Europe 2019».
Та й ціни в Україні вищі, ніж, приміром, у сусідніх країнах. Тому іноземці більше не приїжджають до нас на закупівлі, констатує директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. «Усе – від продуктів до ліків – завозимо з-за кордону… Щоб змінити ситуацію, треба зменшувати податок на додану вартість на продукти. Відновлювати кредитування і створювати конкурентний ринок», – пояснює експерт. І додає: до кінця року подорожчає більшість продуктів.
Кожна влада розповідає про необхідність підвищення стандартів життя. Пишуть програми, організовують різноманітні зустрічі та дискусії… У результаті все сходиться до банально-небанального – нема грошей. Як приклад, за рахунок чого можна було б знайти достатньо коштів для підвищення, скажімо, прожиткового мінімуму та соціальних виплат, фінансовий аналітик Олексій Кущ привів контрабанду. «За деякими оцінками, у нас різниця між товарними і фінансовими потоками з експорту та імпорту становить приблизно 40 мільярдів доларів на рік. Тобто, 40 мільярдів доларів – це та сума, яка не потрапляє до податкової звітності. І це тільки з експорту та імпорту. А є ще внутрішні схеми та інше… Це – ресурси», – вважає експерт.
До слова, в уряді також вважають боротьбу з контрабандою одним із основних потенційних ресурсів для наповнення бюджету та зростання ВВП.
…Якщо здійсняться розрахунки експертів Світового банку, і вітчизняна економіка щорічно зростатиме на 4 відсотки, не виникатиме економічних криз та якихось непередбачуваних ситуацій, олігархи та чиновники збавлять апетити, то, виходить, заможну Україну можна буде побачити через 30 років. А хотілося б швидше…
