Особливо неадекватно поводить себе інвалюта перед виборами. І в цьому «заслуга» олігархів, які є навколо чинної влади. Вони не впевнені, зможуть далі працювати на таких же засадах, чи ні, й починають притримувати валютну виручку за кордоном. А за девальвацію платять українці.
Якщо події сприятливі, – валюта знову заходить в країну, заявив у ефірі телеканалу ZIK економіст, банкір, ректор МІБ Олександр Савченко. Крім того, на курс валют впливає паніка, яка також робить гривню дешевшою.
І значну частину цих дешевих гривень «з’їдають» дорогі харчі. Адже більшість зароблених грошей українці витрачають на їжу та комуналку. Загалом ці видатки вимивають із сімейного бюджету 53,4 відсотки коштів. Такого висновку дійшли аналітики Держстату.
Слід зазначити, за останні чотири роки структура бюджету середнього українця дуже змінилася. Якщо протягом першого півріччя 2014 року на їжу йшло 37,6 відсотків сімейного доходу, то зараз – 42,8 відсотків. У цифрах – це майже 233 мільярди гривень.
До речі, жителям Тернопільщини трохи пощастило. Наша область – у трійці регіонів, де найдешевші продукти. (Проте не слід забувати й про найнижчі зарплати). На Тернопільщині одразу шість соціальних продуктів мають найнижчу ціну серед усіх регіонів країни, написав на своїй Фейсбук-сторінці директор асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко. У нас найдешевше продають рис, макарони, ячмінну крупу, вершкове масло, олію і сало.
А хто «годує» вітчизняну економіку? Крім експортерів, завдяки яким поволі зростає внутрішній валовий продукт країни, значно підгодовують економіку заробітчани. За словами економічного експерта Тараса Загороднього, в Україні великий дефіцит торговельного балансу – приблизно 10 мільярдів на рік. Однак він покривається за рахунок трансферів наших заробітчан. Тобто, торговельний баланс негативний, а платіжний – приплив валюти в країну, – позитивний. І він покриває цей дефіцит. Навіть створює додатковий драйвер зростання економіки.
Через п’ять років життя українців круто зміниться, прогнозують у МВФ. Хотілося б вірити. Але ми вже наслухалися стільки про життя по-новому, реформи та інше, що чергове «шаманство» викликає іронію. Зрештою, п’ять років (чомусь пригадались радянські п’ятирічки) – чималий відрізок часу, коли живеш у такій екстремальній країні, як наша.
То чим же втішають українців аналітики Міжнародного валютного фонду? За їхніми підрахунками, через «п’ятирічку» ВВП на душу населення зросте у 1,5 разів. І це повинно відбутися завдяки двом основним факторам. Перший: реформування законодавства – прийняття законів про корупцію, судову реформу, ринок землі. Другий: зростання економіки. А цьому має сприяти подальше приведення наших стандартів випуску продукції до європейських норм.
Якщо друге завдання виконати більш-менш реально, то перше…
Середня зарплата в Україні за п’ять років може досягнути 20 тисяч гривень, прогнозують у Фонді. Відповідно, зросте купівельна спроможність населення.
Щоправда, наша економіка все ще почуватиметься слабкою, а валовий внутрішній продукт на душу населення так і залишиться удвічі меншим, ніж у країн, що розвиваються. Відставання ж від розвинених країн буде більше, ніж у 20 разів.
Вітчизняні експерти оптимізму МВФ не поділяють, вважаючи, що прогнози Фонду швидше схожі на бачення розвитку економіки України у світлі їхніх рекомендацій. Адже на сьогодні у нас немає глибоких структурних змін в економіці. В країну не приходять потужні інвестори. «Один із реальних шляхів – виведення економіки з тіні. Інших джерел серйозного збільшення ВВП поки не бачу, і це не вселяє оптимізму», – зокрема наголосив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Цікаво, а фактор олігархічного впливу на українську економіку аналітики МВФ враховують?
