Під час подорожі Закарпаттям звернула увагу на бетонні піраміди. Вони розташовані біля дороги, річки Тереблі, у лісі. Порослі мохами. Деякі зруйнувані водою і часом. А деякі збереглися дуже добре.
Мешканці села Колочава Міжгірського району пояснили: це – елементи оборонної Лінії Арпада. Крім їжакуватих пірамід тут збереглися залізобетонні бункери, земляні траншеї, окопи.
Споруди отримали таку назву на честь князя Арпада, який у 889 році об’єднав угорські племена й заснував угорську державу. Щоправда, обронну лінію у Східних Карпатах будували значно пізніше – у часи Другої світової війни. Її створювала німецька армія та її союзники – угорські війська – проти наступаючої Червоної Армії.
Природний рельєф Карпат дозволяв будувати військові укріплення, з яких артилерійським вогнем можна було зупинити рух противника. У Колочаві, наприклад, звели близько тридцяти залізобетонних бункерів. До них від вогневих точок тягнулись укріплені земляні траншеї. Там були прокладені лінії телефонного зв’язку, вогневі точки, обладнані автоматичною стрілецькою зброєю, мінометами, гранатами та легкими протитанковими гарматами.
Лінія Арпада не була суцільною – вона складалася з окремих вузлів оборони.
Загалом на обронній лінії лише у межах 4-ого Українського фронту було збудовано 99 опорних пунктів, 759 дотів, 394 дзоти, 439 відкритих вогневих рубежів, 400 кіломерів траншей і стрілецьких окопів та 135 кілометрів противотанкових перепон. Протяжність Лінії Арпада майже 600 кілометрів. Найбільше вузлів оборони зводили у долинах річок. Це були численні протитанкові піраміди, загородження, мінні поля, залізобетонні споруди та інше.
Бої Закарпаття оминули. Бо добре поінформована про оборонну систему регіону Червона Армія змінила тактичний хід – наступала в інших напрямках.
Майже всі укріплення військово-оборонної системи вороги залишили замінованими. Тікаючи, угорці бункери також підривали.
Хоча відтоді минуло доволі багато часу, мешканці села Верхньої Грабівниці, приміром, і до нині побоюються, що у деяких об’єктах, зокрема, в бункерах, можуть бути заміновані приміщення.
Про Лінію Арпада закарпатці розповідають чимало легенд. Може, деякі з них є правдою. Кажуть про замасковані ходи, надійно замуровані після війни. Про вузькоколійку, яка була прокладена до бункера у Верхній Грабівниці. Про те, що там, крім складів, були спальні, їдальня і навіть церква.
Бункери приховують багато таємниць. У них можна побачити стіни з монолітного бетону, які не належать до часів спорудження об’єктів.
Також місцеві мешканці розповідають, що в одному з бункерів до сих пір заховано величезний склад зброї та продовольства. Старші люди пригадують: у 1970-х роках склади з продуктами справді були знайдені. І звідти протягом тривалого часу виносили банки з тушонкою. Незважаючи, що продукт пролежав десятки років – тушонка була надзвичайно смачною.
За часів Радянського союзу об’єктами опікувались військові.
Точна карта підземелля в Угорщині. Вона могла б допомогти відкрити чимало незвіданого.
У Колочаві створили історико-військовий музей «Лінія Арпада». До його складу входить найдовша в Європі відреставрована 100-метрова оборонна лінія.
Закарпатці сумно жартують: ех, перемістити б ті протитанкові піраміди на схід України…
До слова, на Закарпатті налічується шість військових ліній оборони. Чотири угорських: Лінія Арпада, Лінія Гуняді, Лінія Ласло і Лінія Святого Іштвана. І дві чехословацькі: Лінія Бенеша та Лінія Масарика.
Подорожі Україною цікаві й захоплюючі. Наша земля багата на таємниці. Відкривайте їх для себе!
Ольга ЧОРНА.
