Валяння – одна з найдавніших технік рукоділля. Це старовинний спосіб створення виробів з волокон непряденої вовни. На думку істориків, люди почали займатися цією справою ще 8000 років тому, аби виготовити теплий одяг і взуття. Сьогодні ж валяння з вовни є популярним рукоділлям. Матеріали для нього можна легко знайти у магазинах або Інтернеті. Розрізняють два способи валяння шерсті: мокре і сухе. При сухому валянні вовну багаторазово протикають спеціальною голкою до стану звалювання. Під час цього процесу волокна вовни рвуться і з’єднуються між собою, утворючи щільний і однорідний матеріал. Саме так виготовляють іграшки, біжутерію, фігурки, авторські ляльки. Під час мокрого валяння мильний розчин розподіляють по вовні та за допомогою тертя створюють однорідне полотно. Цей спосіб підходить для здебільшого виготовлення панно, одягу, полотен, словом, плоских виробів.
Саме вовну обрала для творчості тернополянка Ірина Веприк. Їй вдається вдихнути у цей матеріал душу. Її вироби ніби пронизані любов’ю та позитивними емоціями. Ірина за освітою юрист. Ще кілька років тому працювала за спеціальністю, але офісні будні вирішила обміняти на заняття творчістю.
-
Я зацікавилась валянням понад 6 років тому, – розповідає Ірина. – Познайомила мене з цим рукоділлям моя тітонька, мамина сестра. Вона навчила виготовляти квіти і показала основи роботи зі спеціальною валяльною голочкою. Спершу я виготовляла квіточки і маленькі сувеніри для себе і близьких людей. Потім навчилася робити ніжних фей і маленьких лялечок-брошок. Валянням захопилася і моя мама. Вона навчила мене робити одяг і сумочки. Відтоді валяння захопило мене ще більше.
Якось жінка побачила в Інтернеті дуже цікаві рюкзаки у формі котів. Була вражена, наскільки вони красиві й оригінальні.
-
Дуже захотілося навчитися робити такі ж, тому поїхала на майстер-клас до майстрині Марини Бескоровайної, яка їх придумала, – каже рукодільниця. – Робота виявилася нелегкою, але дуже цікавою. Найважче – це створити гарні очі, адже від них залежить весь образ майбутнього котика. Робота над такими рюкзаком виявилася захопливою і надихаючою, тому крім котиків, я зробила ще рюкзак у вигляді єнота. Зараз працюю над рюкзаком-динозавром. Люди звертають увагу на такий аксесуар, при можливості просять дозволу торкнутися його чи навіть сфотографувати.
Ірина має багато творчих планів. Зокрема, мріє створити колекцію одягу з вовни у різних техніках. Майстриня постійно працює над собою, черпає натхнення у всьому, що її оточує.
-
Це і природа, і мистецтво, також роботи інших митців (і не обов’язково валяні), – зізнається Ірина. – Дуже часто рідні “підкидають” цікаві ідеї. Маленький синочок Олександр надихає на експерименти. Завдяки своєму захопленню я познайомилася з новими цікавими людьми. Також я завжди можу потішити близьких, роблячи власноруч їм особливі подарунки.
За роботою по спеціальності Ірина не сумує, адже творчість приносить більше задоволення. Сьогодні її вироби є в багатьох країнах світу.
-
Найчастіше замовляють іграшки та речі для себе, для дітей чи на подарунки, – каже тернополянка. – Одне з перших платтячок дитячих “поїхало” в Німеччину. Сувенірні феї, маленькі лялечки для дитячого ліжечка, дитяче плаття вирушили у США та Англію.
Валяння з вовни – справа, що потребує багато зусиль і наполегливості. На виготовлення спідниці чи кофтинки потрібно витратити, залежно від складності роботи, 2-3 дні, а деколи навіть більше, на рюкзак – 5-6 днів.
Речі з вовни дуже красиві та оригінальні. Вони дуже приємні на дотик, бо для одягу використовується м’яка мериносова вовна, – додає Ірина. – Ходити в таких речах комфортно, бо матеріал “дихає”. Догляд не складний. Найважливіше – прати вручну, аби речі не зменшилися в розмірі. Для сумок чи взуття використовуємо грубшу вовну, тому якщо такі речі забруднюються, то достатньо просто підсушити і обтрусити чи обтерти щіточкою.
Ірина Веприк мріє навчати дітей і дорослих мистецтву валяння і щиро рекомендує людям, які люблять творчість і рукоділля, спробувати цю справу. Жінка переконана, це приносить позитивні емоції та гармонію, а речі з вовни прикрашають наші будні яскравими барвами і теплом.
Аня КЛАПОУШКО.
