Листопад для українців – символічний. Він об’єднав дві знакові події у новітній історії нашої держави – Помаранчеву революцію і Революцію Гідності.
Сьогодні, 21 листопада, Україна відзначає День Гідності та Свободи. Пам’ять і шана тим, хто пожертвував своїм життям і здоров’ям в ім’я кращої долі нашої Батьківщини, хто захищав її демократичні цінності, хто вірив…
Сталося так, що ті, хто були на трибуні, можна сказати, на ній і залишилися. Пішли у політику, у владу. А хтось звідти й не виходив.
Чимало з людей, які, фактично, захищали цю трибуну, Майдан, а, отже, Україну, – загинули, дістали травми, пішли на війну…
Ті, що стояли на трибуні, посіли головні державні посади. Вони й далі гарно обіцяють.
А тим, що тримали у своїх руках долю країни, оберігали тих, хто був на трибуні, невтямки: чому панове, які прийшли до влади на хвилі Революції Гідності, не бажають змінювати систему, наводити лад у країні, дати можливість людям гідно жити, працювати…
У владі хваляться реформами. Атож! Реформи залізли в гаманець кожного українця, а багатьох випровадили на заробітки. Ріст цін, тарифів, збідніння людей – також «реформування». Як і збагачення чиновників та олігархів.
Оскільки влада постійно декларує, що веде українців до Європи, то мала б знати: у європейських країнах нема такої прірви між багатством і бідністю. І не тому, що там совісні олігархи (а де їх нема?), а тому, що в них було багато своєрідних майданів, які позбавляли багатства й голів. І там втямили цей «рецепт» економічного щастя і соціальної стабільності.
А українці уже виїжджають у світи не лише за високими зарплатами. Як наголосили у Федерації роботодавців, в людей є для цього й інші причини: нестабільність в країні, відсутність справедливої соціальної політики, безпеки, слабо розвинута медицина.
Розвитку країни найбільше перешкоджає корупція, вважають українці. Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із Київським міжнародним інститутом соціології. Так заявили 79 відсотків населення. А чимало респондентів підтримали варіант припинення фінансування Євросоюзом України, бо гроші розкрадають.
Окрім корупції, однією з основних причин відсутності динамічного розвитку держави 55 відсотків опитаних вважають війну на Донбасі. Поширеними були відповіді і щодо олігархічного засилля в економіці та відсутності професіоналів у владі.
Олігархи досі є владою в Україні – йдеться у звіті щодо імплементації угоди про асоціацію між Україною та ЄС. «Україна досягла прогресу на шляху до євроінтеграції з важливими досягненнями у перший виборчий період після Революції Гідності… але потрібні додаткові зусилля, страждає громадська підтримка модернізації та реформ. Розчаровує погіршення соціальних умов, триваюча влада олігархів і збереження корупції в державних установах», – сказав євродепутат Міхаель Ґалер, презентуючи доповідь на комітеті із закордонних справ ЄС. Євродепутати також висловили стурбованість порушенням прав людини, засудили зростаючу кількість фізичних нападів на активістів та журналістів.
У свою чергу в МВФ порахували скільки відсотків зростання економіки України «з’їдає» корупція. Майже два. Якби рівень корупції у нашій державі був на рівні європейських країн, що розвиваються, то зростання економіки склало б п’ять відсотків щороку, замість трьох.
Крім того, у Фонді наголошують: жоден високопосадовець України не притягнутий до відповідальності за корупційні дії. А директор Світового банку з питань України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен зазначила: «Високий рівень корупції в Україні та верховенство особистих рішень замість верховенства права – це те, що стримує інвесторів».
І при нагоді – про свободу слова, яка є неодмінною цінністю західного світу і яку також відстоював Майдан. Зараз ця «свобода» – в руках телемагнатів-олігархів та окремих політиків. У «боротьбі» місцевої влади з газетними кіосками. У підвищенні тарифів зв’язківцями на свої послуги з передплати періодики, що вбиває пресу. У відсутності підприємства з виготовлення газетного паперу. У масовому закритті поштових відділень у селах та мізерних зарплатах листонош, через що нема кому доставляти друковані видання до людей. І в мовчанні щодо цього депутатів, політикуму. У тому числі й тих, кого до влади привів Майдан.
