Щастя так і не звило гнізда в Україні. Воно байдуже до чиновницьких звітів, балачок влади про покращення, порожніх обіцянок політиків. Бо щасливі ті нації, які живуть, а не виживають. Де мир і спокій. Де люди не вивчають заробітчанську мапу світу і не витрушують з гаманця останні копійки на хлібину…
В Україні ж більшість працюючих незадоволені своєю зарплатою. Такими є результати опитування, проведеного «Research & Branding Group». Про те, що вистачає зароблених грошей, кажуть лише 12 відсотків українців. А 85 відсотків працівників скаржиться на низьку платню. А що вже казати про пенсії!
Прикро, що Україна знову опустилася у світовому рейтингу щастя, опинившись між Суданом і Того.
Тож про наших «сусідів» по нещастю. Судан. Країна розташована на північному сході Африки. Пережила громадянську війну, численні збройні конфлікти, які тривають і досі. Страждає від посух. Високої дитячої смертності. Нестачі харчів. Біженців. У кредитах, корупції і боргах…
Республіка Того. Розташована на заході Африки. В країні політична нестабільність. Слабо розвинена економіка. Родюча земля займає лише 11,3 відсотки території країни. Погані дороги. Як і система освіти. У деяких районах школу відвідують тільки 25 відсотків дітей. Половина населення немає постійного доступу до чистої питної води. Людей косить малярія, туберкульоз, кишкові інфекції, швидкими темпами поширюється СНІД. Витрати на охорону здоров’я мізерні…
Отже, серед 156 країн наша держава посіла аж 138 місце, йдеться у Всесвітній доповіді про щастя підрозділу ООН з пошуку рішень стабільного розвитку.
Дослідники спиралися на такі критерії: очікувана тривалість життя, соціальна підтримка, корупція. Індекс рівня щастя, який розраховується для визначення місця країни в рейтингу, складається з декількох економічних показників: рівня безробіття, ВВП на душу населення, інфляції, міграції, які впливають на те, наскільки комфортно людям жити на своїй батьківщині. За цими показниками українці стали відчувати себе менш щасливими, опустившись на 138 місце із торішнього 132. На рівень щастя наших співвітчизників вплинули такі фактори, як доходи, відчуття свободи і довіри, тривалість життя, соціальний захист і щедрість (благодійність).
Цікаво, що Молдова – друга найбідніша країна Європи, набагато щасливіша за нас – на 67 місці.
А найщасливіша країна світу – Фінляндія. Далі йдуть Норвегія і Данія. У «щасливій» десятці – Ісландія, Швейцарія, Нідерланди, Канада, Нова Зеландія, Швеція та Австралія.
Деякі з перерахованих країн не мають такої великої території, як Україна, родючих чорноземів, такого значного людського потенціалу тощо. Але вони мають дещо інше, дуже важливе – не корумповану владу, нормально працюють державні інституції, існує рівність перед законом та інше. І це робить людей щасливими й заможними.
І поки одні українці за добробутом, а, відтак, і за щастям, їдуть за кордон на заробітки, інші – «припарковують» в чужих країнах свої гроші, особливо там, де не вельми запитують про походження статків. Улюблене місце – офшори. Приваблює також інвестування в закордонну нерухомість.
Вклавши гроші в нерухомість, можна отримати громадянство тієї чи іншої країни. Так, приміром, задля громадянства українці купують елітну нерухомість у США, в Маямі. Це – один із найдорожчих курортів Штатів, де вартість квартири сягає 30 мільйонів доларів. Не кожен американець може собі дозволити тут жити. А от вихідці з бідної України дедалі частіше купують тут нерухомість, до того ж елітну. Крім того, за інформацією «Голосу Америки», багато українців приїжджають у Флориду й на відпочинок. Тут чудовий клімат, гарна природа, океан…
Щодо нерухомості, то наші співвітчизники бажають придбати її на першій лінії, на березі океану, з доступом на приватний пляж. Переважна більшість купує квартири у житлових комплексах класу «люкс», аби відчути себе особливими людьми. Чому? Так ось, в одному з елітних хмарочосів Маямі, популярному серед вихідців зі Східної Європи, у квартиру, розташовану на 30, 40, 43 поверхах, можна заїжджати на… своєму авто. Мода. Ноу-хау. Реальна казка для багатих.
Тут популярний жарт: в Маямі немає американців. Найбільша заслуга міста в тому, що воно близько до Америки. Бо більшість тутешніх жителів – з Латинської Америки, України, Росії…
Звісно, не можуть всі бути багатими і щасливими. В усіх країнах, навіть найбагатших, є незадоволені рівнем свого життя. Люди страждають від депресії. Комусь щось не подобається в соціально-політичному устрої країни. Іншими словами, все ідеально бути не може. Але місце України у хвості «щасливого» рейтингу – це таки сором і гріх. Перефразовуючи народну пісню, хочеться сказати: «Красива, але не щаслива. Ой, чому? Чому?..»
